Це не експеримент, а реальність, з якою нам доведеться жити

Мільйони українців випали із зони юриспруденції та право на захист. Тепер наблизиться ще більш трагічна подія, коли саме ці мільйони випадуть з зони дії висококваліфікованої первинної медичної допомоги. Єдине місце, де буде безплатна медична допомога для громадян, так це, вдумайтесь, у реанімації. Потрапити до спеціаліста нам не вдасться. Адже чекати доведеться тиждень, місяць, можливо, рік. Рятувати нас будуть парамедики, як на фронті, які там в екстремальних умовах рятують воїнів тисячами, а кого не врятували — статистики немає. Везтиме нас медичне таксі без лікаря.

Маючи більшість населення за межею бідності, успадкувавши купу всяких хронічних хвороб, переживши Чорнобиль… Одна четверта частка людей вимре в реанімації, або ж під нею, якщо там не буде місця. Проживаючі близько кордону, імігрують в медичні заклади Польщі, Росії, Словаччини, Румунії. Будуть правдами і неправдами набувати інше громадянство, відмовляючись від України та її медицини. А ось, хто живе в центральних регіонах України, їх доля печальна і більш трагічна, як емігрантська. Зникнуть за декілька років тисячі сіл, містечок. Опустошаться навіть

великі стотисячні міста. Вітер буде гуляти по виораних засаджених полях всякими інноваційними культурами. Не буде вільного жодного клаптика землі.

Українця там теж не буде.

З чим порівняти Україну, так це, як не дивно, зі штатом Айова США. Площа, як п’ять наших областей, а населення 2,9 мільйона осіб. Годує або продукує 50 відсотків хліба всього світу. Зі слів українців, що там мешкають, можливо їхати, йти не одну добу і не зустріти жодної людини. Жодного автомобіля, або населеного пункту. Ніяких фермерів, хуторів, зон відпочинку — 100-відсоткова індустріалізація з повним знищенням місцевого населення. Ось до чого готовлять терени України з реформами медицини, юриспруденції силових структур.

Елементами гібридної війни знищують Українську націю. Обескровлюють її здатність чинити опір та мати фінансовий ресурс для відтворення нації. Українці, знову, як в 33 році, опинились на межі позбавлення права на життя. Стоїть реально питання, як вижити та зберегти націю.

Нам не потрібно шукати пророків в інших державах. Українка за походженням, знана в усьому світі. Нині жива пані Ліна Костенко вказує, як, доповнюючи Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Богдана Хмельницького, Степана Бандеру, Степана Хмару — маємо будувати єдину національну державу Україну. Опиратись потрібно тільки на власних національних фахівців та кадрів управління державою.