Цікаво звернути увагу, що головні знаряддя кузні — міх, ковадло, молот, кліщі і вогнище. А продукт — праця коваля. Будь то витвір мистецтва, або прикладні знаряддя, вони здобуваються в агресивній формі.
Так і нація кується в горні вогню, назва якого війна.
Без сумніву, еліта нації сьогодні — не політики, не бізнесмени та олігархи, не президент, не міністри. Важливо, щоб військові, громада та ветерани АТО усвідомили: вони є елітою нації, Української держави. Нехай інколи голодні, неохайно вдягнені. Агресивні та напідпитку… Але це не позбавляє їх статусу еліти нації. Таке право здобувається в бою. Трагедією власної долі та своїх побратимів.
Завдання громади — гуртуватися навколо українсько налаштованих об’єднань, одним із яких є “Громадська позиція”. Не зупиняючись, рухатись вперед.
Усі олігархи України в період, коли Росія як імперія була поміркованою (час Єльціна), кинулися грабувати державу з усіма президентами України, які нас обманули і продовжують обманювати. Еліта поляків, чехів, німців, прибалтійців розбудували громаду. Об’єднали суспільство. Змогли перейти під захист ООН та НАТО. Ми ж опинилися там, де мали опинитися. Держава Росії як імперія змужніла. Розбудувала військо. Скупила всі спецслужби та штаб Збройних сил України. І наш народ опинився сам на сам з імперією зла та власного державного конгломерату.
Отож, європейці рухалися роками. Нам же треба рухатись днями-місяцями. Аж ніяк не роками! Суспільство, громаду, державу будувати не на основі “чесний, добрий, не добрий”, а на основі “будь ти хоч папою римським, а вчиняй дії з острахом — як ці дії оцінить громада і чим це для тебе закінчиться”.
Працелюбний люд виїжджає. У державі залишаються аферисти від влади, солдати нації та митці. Це також непогано, тому що переможуть. Як перемогли Сталіна митці та солдати нації. Питання часу і кількості пролитої крові...
