Генерального плану забудови міста Козятина не існує взагалі? Відповідно, схем проектних планувальних обмежень з ремонту доріг також не існує? На основі яких обгрунтувань економічної та соціальної доцільності тратяться мільйони гривень? Багато запитань без відповіді — нікому нічого не пояснюють. Є депутатська більшість, яка погоджує марнотратство.
За останні два роки витрачено не один десяток мільйонів. Пригадується, як заступивши на посаду міського голови, з першого брифінгу за участю також представників нашого видання, Пузир зробив дуже доречну заяву. Що він врегулює містобудівну документацію, адже немає основного закону життя міста — немає генерального плану розбудови Козятина! Тому, вважаю, що в місті неможливе або відсутнє поле для законності та прогресу.
Числені процеси урбанізації свідчать, що тільки за 2018-2020 роки населення сільського регіону скоротиться не менше як на третину (в межах 18 тисяч). А це молоде покоління, що може і здатне творити прогрес. Де в місті та районі, щоб їх поселити, є доступне житло, добротна оплачувана робота, особисто не знаю. Сучасні прогресивні міста мають акумулювати все більше коштів. Питання, з чого їх брати, де основний гравець, це залізниця. А вона модернізується, комп’ютеризується, шаленими темпами скорочуватиме робочі місця. А це значить, конкурентна здатність міста для обживання молоддю зникає.
Можливо, що на 2020 рік потреба в школах міста зникне, як мінімум, до двох. Їх існування з точки зору доцільності буде сумнівним. Медицина з її розшаруванням в Козятині також зігнеться під тягарем недофінансування. Вижити і жити зможуть лише за рахунок розвитку медичного туризму в Козятині, коли приїдуть з-за кордону до лікаря, бо тут дешевше.
Про профспілковий рух: на жаль, він аморфний не тільки в Козятині, а й в Україні, абсолютно контрольований СБУ, яка його розглядає як платформу для “доношу до Вашого сведенья”, а матеріально-технічну базу — для особистого приватного збагачення.
Тому на питання: “Чому підтопило, затопило, засипало?” мають відповідати депутати мерівської більшості та міський голова, з яким більшість вітається, і він живе в комфорті. А тим часом вони вам мають забезпечити гнучку та динамічну організацію простору, задовольнити все нові та нові потреби для вашої садиби, помешкання, потреб бізнесу та громади. Адже черговий мораторій на забезпечення комфорту чиновнику, депутату, міському голові, поліцейському, прокурору, есбеушникам. Динаміці вашого розвитку байдужість не сприяє, сіє хаос. Прийде час і, я впевнена, подібна ситуація змусить не вас, то ваших дітей вийти на мітинги та руйнування, що може спричинити смерті, як на сході України.
Р. S. Не чекайте чуда від влади. Чудіть самі.
