Оптимісти правлять світом. Козятином править Пузир
Кажуть, сміх продовжує життя. Схоже, що наш мер розпочав масштабну акцію з продовження тривалості життя мешканців міста, хоча це і не входило до його передвиборної програми.
Принаймні, на днях ми сміялися до сліз, читаючи «передовицю» останнього номера міськрадівської листівки «Оптимісти правлять світом. Песимісти – лише спостерігачі». Щоправда, знайшовся серед нас один провокатор, який почав нудити щось на кшталт: «Ну й часи пішли, очільник міста відверто виставляє напоказ свою тупість і обмеженість, а офісний планктон і радники навіть не намагаються його зупинити!»
Але ми швидко тому провокатору рота огірком заткнули. Ще, не дай Бог, мер подумає, що електорат його неправильно розуміє і перестане тішити народ своїм брудом... брєдом... ну, ви самі розумієте. Отож, як оптимісти, ми вирішили підтримати нашого керманича і завірити його в правильному розумінні нами кожної занотованої за ним думки.
Візьмемо, наприклад, фразу «Ефективність роботи якого (тобто, Пузира), скажімо скромно, надзвичайно виділяється на фоні пустої балаканини...» Незважаючи на зайву скромність спічрайтера в оцінці діяльності мера, ми все зрозуміли правильно. Добре, що переважна більшість козятинчан бачить цю «ефективність роботи» неозброєним оком. Але ж є й такі, яких мер назвав песимістами. Їм, гадам, дороги подавай, утеплені лікарні, садки і школи, притулок для бродячих собак, справедливий тариф на воду, за який Пузир обіцяв боротися, як Кличко проти Джошуа.
Ось тут би й жахнути по цих провокаторах мистецтвом маніпуляції доказами: да, порівняно з 2013 роком вагомих змін немає, зате порівняно з 1913-им – вражаючий прогрес! Але така логіка нас ледь не завела у хащі, як Сусанін поляків. Добре, вчасно зметикували, що мер просто вирішив нас посмішити. І це вам не хухри-мухри – виставити себе на посміховисько одразу трьох районів, розмістивши статтю на офіційній сторінці в нардепівській газеті.
Цитуємо дослівно: «Міська рада повністю виконала свою обіцянку в повному обсязі: район отримав лікарню». Одразу хочеться висловити захоплення страхом спічрайтера упустити бодай одне слово зі сказаного обожнюваним шефом. Заради цього вона навіть пожертвувала грамотністю: інакше потрібно було б обрати між «повністю» і «в повному обсязі».
Особисто я разів десять перечитав це зізнання — в окулярах і без. Попросив сусідського хлопчика по складах прочитати – думав, помилка. Та ні. Пригадав навіть, як злі язики приписували меру зловживання владою... ні, не цим... влагою! А як не згадати, якщо тільки з бодуна МЕР може добровільно визнати ЗРАДУ інтересів громади, які заднім числом тепер захищає. І лише ознайомившись із «незмінною позицією» мера по лікарні, розумієш: ні, наш мер не п’є. Не в тому смислі, що зовсім не п’є, а в тому, що не вживає те, що заважає тверезо мислити. Своїми словами: «Міська рада повністю виконала свою обіцянку в повному обсязі: район отримав лікарню», Пузир мужньо визнає, що в обмін на обіцянки «третіх осіб», він таки «злив» ідею міської медицини, ще й з барського плеча подарував району лікарню (напевне, мається на увазі залізничну). Зате тепер, як справжнє чмо... пардон... справжній мачо, вимагає вписати громаду міста в статут лікарні. Це його «незмінна позиція».
Що тут смішного, спитаєте ви? А те, що мер, будучи висококласним юристом, діє як терорист: замість звернутися до суду, погрожує не виділити кошти на заручника – надсучасний рентгенапарат, уже доставлений у лікарню.
Із відчайдушною зухвалістю Пузир пояснює, чому відмовляється фінансувати ЦРЛ. Насправді він, як далекоглядний і неординарний керманич з нестандартним мисленням, жертвує інтересами конкретних пацієнтів заради інтересів абстрактної громади. Це так благородно!? Обравши «шлях відповідальності, а не популізму», Пузир вважає, що рівень медичного обслуговування залежить виключно від запису в статуті лікарні. Чи вплине на якість діагностики сучасний рентген-апарат, за який лікарня не може заплатити без субвенції з міського бюджету? На думку мера – ні. На його тверде переконання, лише юридична казуїстика є захистом інтересів громади.
Наступна хохма від мера – боротьба з діабетом. Він не буде коментувати «чергову порцію брехні від районних чиновників» про те, що район купує інсулін для хворих містян, поки Пузир став у позу і не фінансує ЦРЛ. Натомість прес-служба за дорученням мера «просто повідомляє»: питання буде винесено на розгляд сесії (липень 2017 року). Ось вам! До сесії інсулін можуть вимагати тільки провокатори і диверсанти, бо, згідно з логікою Пузира, ніякого діабету у городян до моменту розгляду питання бути не може. В іншому випадку придбання інсуліну за кошти району виявилось би правдою.
Далі – ще краще. Гаряча вода для лікарні. Виявляється, компанія-інвестор уже розробила цілий комплекс заходів по облагородженню котельні. Ну не сміх... не так.. ну не успіх? Початок липня – а заходи вже розроблені. Що ж стосується гарячої води, то вона теж може бути, але є сумніви, що внутрішні мережі лікарні до цього готові. А поки такі сумніви є, пацієнтам пропонують загартування холодною водою за системою Порфирія Іванова.
Особливий предмет гордості Пузиря за даними публікації – мобільний сервісний центр. Розповідаючи про нього, мер знову вирішив посмішити народ. А як не посміятися, якщо новацію МВС він ставить собі в особисту заслугу? Ми ніяк не могли второпати, чому мер не чинив запеклого опору ліквідації в Козятині МРЕВ. А тепер знаємо. Працювало собі МРЕВ і працювало б. А так ліквідували цю установу, в якій послуги можна було щодня отримувати, і тепер чекають автомобілісти епізодичного пришестя мобільного сервісного центру, на якому мер піариться, як Хрущов на кукурудзі.
А ще Пузир у властивій йому “скромній манері” повідомляє читачів, що він великодушно не заперечує проти обслуговування пересувним сервіс-центром МВС районних клієнтів, ніби міська влада має на це відповідні повноваження. Якщо так, то, Саня, треба брати вище і санкціонувати своїм височайшим рішенням роботу мобільного центру на території всієї Вінницької області.
Ні, статейка у мера таки прикольна вийшла. І посміявся від душі, і з оптимізмом подружився. У нас сусід є – такий безграмотний, тупенький. Ми ним онуків лякаємо — не будете вчитися, будете такі самі. Але якщо бути оптимістом, то навіть наш сусід має шанс стати мером. Пузир же став!
