Бачу, як моя праця діє на людей. Кожного дня редакція газети перетворюється на громадську приймальню людей різного віку, з різним інтелектом, з великою освітою та поважним життєвим досвідом. Тема різноголоса, а по суті — одна та сама.
Державні чиновники різного рівня ходять на роботу, отримують оплату, але жити хочуть як криміналітети. На вигляд святі, а всередині чванство, популізм, брехливість. Люблять отримувати гроші і нічого не робити. Про це свідчать кілограми заяв у поліцію, прокурору, суд і не тільки. Задумані структури, як сервіс для життя громади, фактично повністю узурпують владу на манер вигоди для особистого збагачення.
Інколи я сама у відчаї передбачаю повний апокаліпсис держави Україна…
Я працювала на посаді сільського голови територіальні громади. Маю власну успішну практику підприємця та довготривалого проживання за кордоном. Що таке сервіс державних органів — маю дуже чітку уяву і досвід. Газета пропонує словом і ділом саме такий сервіс. Ми формуємо суспільство до протистояння з владою, щоб змусити її працювати, як передбачено посадовими інструкціями, уставом держоргану, законом і Конституцією.
Бо я ще не читала ніде, щоб основні документи прописували зневагу до людини, пенсіонера, інваліда, працюючого. Там так гарно все прописано, але на ділі все навпаки.
Не одна наша публікація спровокувала обговорення на всеукраїнському і міжнародному рівні. І лише тому, що злом таких тем було чванство і популізм, брехливість — найнебезпечніший прояв загрози нації та державі. На жаль, цим пронизаний наш президент та майже весь адмінресурс.
Остання праця редакції, зокрема журналіста Влада Повха, про катування ветерана АТО, викликала і змобілізувала неймовірну кількість людей. Учасники війни на сході України, хто ще служать, хто став успішним соціально, відповідальним підприємцем — стурбовані аморальністю суспільної думки в Козятині. Це втілилось у маніфест — слово, викладене на папері проти чванства, брехні, популізму в нашому суспільстві.
