Куди і навіщо їздить міський голова за кордон? Мова йде про його відрядження за рахунок міського бюджету. У серпні 2017 року він відвідав місто Клечев у Польщі. У вересні того ж року поїхав до міста Фюрстенфельдбрук, що у Німеччині, а в жовтні відвідав Ясський повіт у Румунії. Якщо їздив з метою набуття якогось досвіду, для участі в конференції або нараді, чому не повідомив громадськості, не проінформував про досвід, що згодом використає? А то складається враження, що голова хоче змінити прописку.
По відношенню до громади — не дуже чесно не звітувати перед людьми. Варто пояснити, яка така нагальна потреба вигнала його з рідної теплої домівки (міськради) і погнала у далеку дорогу. Чим користувався він - загальною турботою про наше благо чи про своє благо? Чи може лікувався? Це теж дуже важливо, адже якщо із здоров’ям погано, то може краще полишити таку “важку” і відповідальну посаду, яку він займає. Спокійно передати справи і, як кажуть в Одесі, “не делать никому нерви”.
Узагалі навіщо псувати повітря і везти своє бренне тіло аж до якогось Фюрстенфельдбрука, коли роботи у Козятині непочатий край.
Краще б голова приділяв більше уваги прийому городян. А то його треба ловити, як того “Зорро”. Людина може биту годину просидіти у приймальні у надії, що Олександр Дмитрович вирішить її питання. А дзуськи! Він то ходить по місту, то приймає невідомо кого. Протягом минулого тижня жінка-інвалід приходила на прийом три рази. Не дочекавшись, у сльозах прибігла до редакції. Плакала, запитувала, де справедливість? З її слів, вона разом із сином-школярем якось таки потрапила до кабінету першої особи міста, але мер заявив їй, що спілкуватися з нею відмовляється. Буде займатися питанням, що стосується неї, лише у письмовій формі. Такі випадки не поодинокі. Міський голова не тільки не дуже дотримується графіку прийому, а ще спілкується лише з обранимими. Витримав годину та й гайда, начебто у “справах”. Хоча користі від тих справ досі ніякої. А може дійсно Олександру Дмитровичу настала пора змінити громадянство чи принаймні прописку. Мабуть, він сам це відчуває і починає шукати собі тепле містечко.
