Редакцію газети “RIA-Козятин мешканці села Велике повідомили, що сільський голова Володимир Гупяк не виконує своїх обов’язків. За словами людей, на загальних зборах села рік тому він пообіцяв, що зробить освітлення на одній із вулиць. Через рік і знову на зборах ще раз пообіцяв. Та поставив тільки 4 ліхтарі, які не підключили до електролінії ще й досі. Тротуар на вулиці Миру заріс травою, кажуть люди. А до сміттєвих баків не підійти — все в бур’янах. Коли зателефонували в сільраду, на тому кінці мобільного зв’язку повідомили, що це робота Шубовича (?!). Вони не знають, що за це несе відповідальність сільська рада?
За коментарем ми звернулися у Вернигородоцьку сільську раду. Очільник села саме пішов у відпустку. Та розшукувати його довелось не довго. У одному з приміщень сільської ради він у спецодязі робив ремонт.
— Те, що я обіцяв, те я й зробив, — прокоментував газеті “RIA-Козятин” сільський голова. — У селі Великому не чотири ліхтарі, а 10. Не світять, тому що немає доброї волі РЕМівців під’єднати їх до електромереж. Я вже двічі був у керівника Козятинських електроліній. Відповідь така: ще треба трохи потерпіти, не ти один такий...
Що стосується необкошених тротуарів і сміттєвих баків на вулиці Миру, за словами представника влади, там була відповідальна особа, яка потрапила нещодавно в реанімацію. А нова людина, яка працює зараз, декілька днів викошувала центральну вулицю села зі сторони залізниці.
Побувавши у Великому, переконуєшся, що по центральній вулиці потребує ремонту дорога. Ліхтарів, що не світять, є дійсно 10. А ще з обох сторін в’їзду в село немає вказівника, що це село Велике. Комусь це байдуже, а для когось, це місце проживання. Люди хочуть жити в тому селі, в якому є назва.
Наступна скарга на пана Гупяка надійшла наступного дня. Мешканка села Вернигородок Галина Шкляр повідомила, що вона не може навести лад в своїй оселі за відсутності води з вини колишньої сільської влади. За словами Галини Петрівни, раніше вона набирала воду з криниці, яку засипали при будівництві дороги. Їй пропонували набирати воду з крана, що біля церкви. Тільки той водогін часто ламається, а ходити до школи по воду далеко. Ще одне питання вона адресує сільському голові Гупяку з приводу паркану. Коли будували церкву, вирівняли дорогу так, що 4 метри землі, яка належить сільській раді, опинилася за парканом пані Галини. Ось і обурена пенсіонерка, що сільська рада не наводить лад.
Від редакції: Приємно, коли після наших публікацій чиновники реагують на здорову критику і намагаються виправити ситуацію
В’ячеслав Гончарук
Саша Субота