У кишеньковій газеті прочитала замітку небайдужого читача про незаконну вирубку дерев у лісосмузі під Махарицями. Те, що у нас є небайдужі люди, це радує. От тільки такий собі не байдужий читач знає всі подробиці такої вирубки? Коли голова села Наталя Вікторівна брала дозвіл на розширення дороги? І коли її завершили? Складається враження, що невідомий добродій разом з головою села перебирають в її кабінеті папери того лісосмугового злочину. От тільки, чому мовчав він, коли пиляли ту посадку, що поле затіняла. Тоді, як в нашій редакції з тривожними повідомленнями про вирубку дерев зашкалювало, в газетці мера і не натякали за незаконну вирубку. Зате тоді у відповідь на критичну статтю в газеті “RIA-Козятин” відносно вирубки дерев ще один добродій в газетці розповів, які гарні і смачні голова села пече короваї. Короваї, дійсно хороші. Та здоба — то одне, а незаконна вирубка за участі Наталії Вікторівни — вже інше.
Як хтось собі уявляє, що невідомі вирізали цілу посадку? Тоді потрібно поїхати в село Тучу і запитати одного такого лісоруба, скільки йому обійшовся всього один зрубаний ясен. Можемо завірити всіх, з тих, хто попався, хоч в лісосмузі, хоч у лісі — більше пиляти не піде.
Зараз цей злочин хочуть повісити на невідомих крадіїв. Тоді виникає запитання, а кримінальне провадження відкрите? Звичайно, ні, тому що фігуранти цього злочину відомі. А замітку в газету, що за гривню — написав не небайдужий читач, а хороший покровитель сільського голови.
Ще хочеться окремо сказати автору статті: Поки будуть такі видання і такі борці з незаконними вирубками як ваша газета, то ситуація не зміниться. Звичайно, за смачний коровай писати простіше. Тільки вирубані куби деревини від цього не поменшають.
Галина Касянівська
