«Русофобія» Саші як протистояння Росії?

«Козятинські партизанські манси» – це команда, яка пропагує не літературний гумор, а дії. Є носієм козятинського колориту, а з ним десь і неповторного подільського гумору. У  виступах проти влади, що мешкає за подвійними стандартами, молоді партизани показали людям не просто реалізований план “бла-бла-бла”. Партизани Козятина показали всій Україні неповторне і оригінальне мисленням громадян, заваливши погруддя Пушкіна. Головне завдання, коли завалили не тільки у себе, а зробили почин для всієї України. Коли це зробили в Козятині, виходить можна в перших рядах звітувати по всій Україні. Наслідуючи подолян, бюст Пушкіна завалили одесити. Не мовчить Тернопіль. Бурлить у Житомирі. Це тільки поверхнево зібрана інформація з інтернету, про яку верещить путінська пресса.

За однією із версій, можливо, передбачити з часом навіть таке, що сам голова пан Олександр Пузир заявить публічно, що то маячня про «Козятинські партизанські  манси», що Пушкіна він, явно, не любив, в школі не вчив, батьки схиляли і схилили до ненависті, скоріш персональної зневаги. Інакше, як пояснити такий занедбаний стан погруддя Пушкіна до зникнення?

Тому русофобія Пузиря та упереджене не приязне вороже ставлення до Росії або росіян — наяву як господаря, хоча б тим, що не подав позовну заяву в поліцію. А те, що його крепкі плечі епізодично носять вишиванку, з плином часу, дивись, переросте в  юдофобію — неприязне ставлення до євреїв і всього єврейського. Тільки це по крові не можливо. Як пояснити батькові та й пані Юлі це буде образливо.

На мою думку та переконання, міський голова має дати пояснення поліції, що він особисто вночі зняв бюст Пушкіна із втрати його естетичного виду та художньо-історичної цінності. І з того моменту ми його починаємо поважати як патріота України.