Влада міста буде нагороджувати усіх відданих їй. Уже створюється спеціальний реєстр. Першим до нього потрапив колишній діджей, а зараз російський коментатор спортивних подій на козятинському стадіоні
Льоня з міськради (інкогніто)
Ніколи не думав, що звернуся до газети “RIA-Козятин”, адже сам працюю у міській раді і мушу займати певну позицію. Але новина про те, що нашого спортивного коментатора збираються нагородити “Почесною відзнакою Козятинської міської ради - нагрудним знаком “За заслуги перед громадою” просто шокувала. Я особисто проти цієї людини нічого не маю, але тут влада вже перейшли усі межі. Думаю, що не поодинокий у своїх думках. Здається, організатори цієї ідеї досі не розібрались, що таке служіння громаді. Якщо дехто вважає, що весь вік працювати діджеєм, розважати молодь музикою, танцями і коментувати спортивні події, це велика праця і гідний вклад у виховання молоді та розвиток суспільства, то дуже помиляється. Це все одно, що нагородити медаллю муху-цокотуху.
До речі, ця цокотуха погано володіє українською. Усі статті, які пише в кишенькових газетах, перекладають. Як кажуть, “на здоров’я”, але знати українську мову потрібно. Чомусь не удостоїлись цієї нагороди залізничники, медики, освітяни, воїни АТОвці, а хочуть зробити кавалером “Ордена Почесного Легіону” людину, яка все життя стояла осторонь від проблем міста. Новий блокбастер так і називається: ”Жив собі...!” Нехай собі живе і далі, доброго йому здоров’я, але робити з нього героя — це смішно. Організатори цього шоу повинні зрозуміти, що він не є прикладом для молоді. У якій царині ця людина прославила наше місто? Новоспечений “кавалер” може ображатися, але, якщо чесно, навіть у спорті він не досяг тих результатів, які б давали привід для такої нагороди.
Такими діями міськради недалеко і до відзнаки “Почесного громадянина”. Місце на стіні міської ради завжди є для тих, хто ніколи не мав своєї позиції, не протестував, завжди був прохачем у кабінетах посадовців. Відомо, що абсурд, як і шизофренія, мають різні форми. Одні хворі бачать кольорові сни, інші впадають у депресію, треті — буянять, дехто впадає у дитинство. Яка форма хвороби у керівництва міської влади, не зрозуміло.
