Не всі ми знаємо про те, що зимою щоденно ми на крок від смерті. Та смерть циркулює над нами. Вона виходить з труби котельні колишньої відділкової лікарні. Однак на мирному обличчах міського голови Пузиря, директора новоствореного комунального підприємства Лівшиця, депутата Ясного та директора теплопостачального підприємства Іщенка (це четвірка, яка привела в місто теплопостачальника свого і вигнала інвестора) ми бачимо спокій.
Журналіст відзняв відео в середу, 22 лютого 2017, в місті Козятин біля лікарні. Великі клуби їдючого диму над мікрорайоном лікарні, скрізь літає сажа... Відеорепортаж свідчить про одне — алчність, фетиш жадібності, що базується на основі захопленої влади, з бажанням нажитися будь-яким шляхом.
Навіть знищенням людей. Тих, що за них голосували. Чому священик отець Масира не протестує? Хоча б не як священик, а як однопартієць міського голови. Без великих розслідувань беззаперечно одне: депутат міської ради Козятина, в миру отець Масира, не настільки духовний, мудрий, прозорий, щоб його однопартієць перестав вчиняти злочин проти громади Козятина?
Виходить, що промерівська фракція: нечистий на нечистому сидить і один одного поганяють?
Тихе кволе волання до влади (я маю на увазі громаду) “помилуйте” результатів не дає і не може дати.
Тут як у кіно: “шеф, все пропало”. Здається, ідеї рівності вже давно скомпроментовані? І не лише комуністичною Москвою, а і комунякою Лівшицем та його компанією. Тандем “божків” — не дискримінація і єресть. Ми повинні боротись з ними, як і проти самої ідеї рівності з ними.
