Яким я бачу своє місто

Нещодавно наш актив “Громадянської позиції” відвідав місто Хмельницький (про це більш детально  у публікації про зустріч з Анатолієм Гриценком Зустріч з лідером “Громадянської позиції” ). Саме місто приємно вразило, не зважаючи на мряку і холодний вітер того дня. Хочу поділитися з Вами, шановні читачі, позитивом.

Відчувалося, що там є господар і навіть заздриш мешканцям Хмельницького. По-перше, таксі приїздить швидко і тобі повідомляють номер машини і її колір. Таксисти — дуже приємні співрозмовники і гіди. Питання з безпритульними тваринами тут вирішене на відмінно — не помітили жодної. Дороги від залізничного вокзалу до конференц-залу, де проходила зустріч, в ідеальному стані. Скрізь, до речі, стоять такі, як і у нас в центрі міста, сміттєві баки. Але на вулицях чисто, не побачиш нагромаджень кульків з непотребом біля магазинів.

На зупинках громадського транспорту немає скупчень людей — автобуси ходять часто. У вечірню пору на вулиці, як вдень. Усе освітлене так, що їхати звідти не хочеться!

Ми живемо з ВАМИ також у прекрасному місті. Я дуже люблю його, і звичайно ж, хочу, щоб Козятин ставав все краще і краще. Щоб вечорами він висвітлювався численними ліхтарями, і в його прикрасу вкладалася дизайнерська фантазія. На всіх площах і в сквериках, перед кожною солідною будівлею, щоб били чудові фонтани з музикою, один кращий за інший. Щоб протягом усього дня наповнювали місто відповідним настроєм. Удень це будуть веселі, життєрадісні мелодії, а ввечері — спокійні і романтичні. Я уявляю собі наше місто потопаючим у квітах і деревах. Щоб мешканці і гості міста у вихідні і святкові дні гуляли по доріжках скверів і парків, слухали спів птахів, дихали свіжим повітрям. І все це в межах міста! Щоб насаджували багато квітів, аби відчувалося почуття радості та натхнення, що в свою чергу буде сприяти процвітанню нашого міста. Адже радісні люди дарують радість всьому навколо.

Я мрію, що настане час і не буде перешкод з боку міської влади для відкриття притулку для безпритульних тварин. Настане час і мешканці району ПРБ не будуть потопати в болоті і смітті. Я вірю, що згодом у наше місто будуть повертатися з далекого закордону його мешканці, а молодь буде залишатися працювати тут і розбудовувати маленьку батьківщину.

Ось таким я уявляю свій рідний Козятин. Сподіваюся, що всі ці зміни відбудуться в недалекому майбутньому і я встигну докласти до цього свої зусилля, зробити свій внесок у розвиток і процвітання нашого міста.

 

Коментарі (0)

Загальна більшість статей інформативного характеру носить ситуативну інформацію. Певно, що в розриві на момент читання являється...

Протягом останніх кількох днів ситуація на сході України має тенденцію до загострення. Тільки позаминулої доби позиції Збройних...

Наш край щільно переплетений сімейними, родинними, дружніми стосунками етнічних поляків та українців. Сотні наших краян з...

Думаю, що більшість з вас розуміють, що під словом релігія також може матися на увазі, або твоє навчання в коледжі, інституті,...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up