На подвір’я Козятинського вищого міжрегіонального професійно-технічного училища залізничного транспорту 1 вересня прийшло багато гостей і учнів. Були ті, хто тільки закінчив школу і вирішив набути професію залізничника.
Були й поважні гості, хто піввіку тому отримав атестати цього учбового закладу. Газета “RIA-Козятин” поспілкувалася з цими випускниками. Ось що вдалося взнати. Було їх у групі 29. На жаль, лишилося тільки 15. Десять колишніх “оглядачів вагонів” зустрілися на День знань-2017. Дехто з них не бачились з 1967 року! Саме в 1967 році в залізничному училищі, або ще як його називали (ЖУ) була сформована група оглядачів вагонів на чолі з комсоргом Петром Сизонюком і старостою Петром Галінським. Були в групі крім комсорга і старости ще вісім цьогорічних ювілярів. Це Віктор Щаблевський, Іван Поліщук, Василь Мотронюк, Микола Пасічник, Михайло Машевський, Віктор Савчук, Володимир Мельник, Василь Абрамюк Сергій Тетерук. “Оглядач вагонів” — робота відповідальна. Тому багато хто з групи вирішили змінити професію чи поступили у вузи.
У теперішній час Віктор Щаблевський керує охоронною фірмою. Іван Поліщук — аграрій. Василь Мотронюк — підприємець. Микола Пасічник до виходу на пенсію працював диспетчером жмеринського відділення. Михайло Машевський займається громадською діяльністю. Петро Галінський — підприємець. Віктор Савчук до виходу на пенсію керував відділом пожежної безпеки на Південно-західній залізниці. Володимир Мельник до виходу на заслужений відпочинок працював енергетиком.
Петро Сизонюк — єдиний з групи, хто любив свою професію. Прийшов на залізничне підприємство оглядачем вагонів. Вийшов на пенсію старшим оглядачем вагонів. У даний час займається великим домашнім господарством. Василь Абрамюк — громадський діяч. Сергій Тетерук — підприємець. До виходу на заслужений відпочинок працював провідником пасажирських вагонів та старшим провідником.
Зустріч, яку провели 50-річні ювіляри, кожному колишньому залізничнику сподобалася. Вони за декілька годин пройшли відстань у 50 років. Зустрілись, отримали задоволення і вирішили, якщо буде в училищі свято і можливість зібратися, обов’язково зустрінуться. Так вирішили комсорг, староста групи і колишній оглядач вагонів, який став підполковником.