9 травня у Козятині.Оновлено

9 травня у Козятині.Оновлено

Мітинг-реквієм пам’яті за полеглими в Другій світовій. Саме таке визначення дав даному заходу отець Борис ГКЦ України Козятинського приходу.

Було і інше визначення від влади — що це свято Перемоги в Другій світовій війні. Але це не відповідає дійсності. Дивлячись не заангажовано, можна констатувати, що велика кількість українців та нацменшин, що мешкали тоді в Україні, воювали в окупаційній армії Російської імперії, що тоді звалась СРСР. Здолавши сателітів Німеччини, віськовослужбовці допомогли окупувати Україну ще більш страшному ворогу нації та держави. Тому, який зараз напав на нашу державу з метою поневолити українців.

За фактом — війна продовжується. Ми, як нація обдурена москалями, порозумілись з поляками, німцями, угорцями, румунами і тепер разом з країнами НАТО воюємо на своїй землі проти ворога-завойовника.

До окупації Російської імперії нас було 75 мільйонів. Своєю чисельністю ми мали можливість створити нашу якісну чисельну армію, яка б якісно протистояла Московії. Після жертв голодомору, 2-ї світової ми і тепер не можемо відродитись чисельністю та економічно. Тому тепер нам допомагають країни заходу, НАТО, які обдурили нас не менше Московії, коли позбавили атомної зброї.

А нинішня українська влада, то є та сама влада внутрішньої окупації. Ворог. Продукт якої — нечувана бідність, мільйони внутрішніх емігрантів. Еміграція мільйонів молодих за кордон. Результат: в ЗСУ некомплект до 40 відсотків. Контрактники отримують злиденні оклади, що не дає можливості солдатам, особливо молодим, одружуватись, народжувати та утримувати власні родини.

Так що трагедія Української держави та нації продовжується. Але тільки тепер українці та нацменшини, що мешкають в Україні, служать і живуть в Україні. Саме Путін через війну за фактом своєю агресією створює та кує нас, як націю, аріїв, що при тих страшних негараздах мужніють, наживають національну еліту, здатну боронити, чути інші нації, рухати науку та економіку.

Зі слів ветерана 2-ї світової війни, мінометника (прізвище не називаємо із міркувань безпеки), він реально боїться можливих утисків в лікуванні, субсидіях. Про його життя на війні ми зняли фільм, але оприлюднити його він дав згоду лише після його фізичної смерті.

— Нинішня влада нічим не краща від комуняцьку: що і тоді була, така сама, як тепер. Після тотального голодомору, поневолення нас, як українців та поляків, що мешкали тут на Козятинщині, ми влились мільйонами в окупаційну Червону армію з однією  метою — вижити як нації, не вмерти з голоду. Вижити вдалось. Ми дійсно посприяли окупації України тим, хто нас морив голодом. Війна на сході, це наш “пройоб”, який, надіюсь, усунуть ЗСУ.

Про нинішню владу 94-річний ветеран по-солдатськи сказав:

— Немає могил померлим під час організованого голодомору. А полягли мільйони. Але я знаю, що українці їли один одного. Нехай мені хоча б одну покажуть могилу євреїв в Козятині, що вмерли від голодомору. Таких немає. Але їх нащадки повністю окупували владу України. Оце і є характеристика влади тоді і тепер. Слава нації. Слава Україні!

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
keyboard_arrow_up