Чемпіон з боротьби дзюдо — Саша Мельник — дефлімпієць

У нашому краї, я маю на увазі не політичну партію, а рідну землю, є багато обдарованих  дітей. Комусь поталанило з батьками.

Чемпіон з боротьби дзюдо — Саша Мельник — дефлімпієць

Декому пощастило в школі, в спортивній секції чи в гуртку мистецтв, де їх помітили. Хтось проявив себе сам. Та є ще багато дітей, в яких той талант не розкритий і він дрімає. І, може, так і залишитись не поміченим, якщо той талант ніхто не розкриє. Я розповім вам про школяра нашого міста, якому пощастило не тільки з батьками, а й з тренерами.

Учня п’ятої школи, дев’ятикласника Олександра Мельника знають тепер, як чемпіона Вінницької області з боротьби дзюдо серед звичайних спортсменів. Цю нагороду він отримав зовсім недавно, саме 20 січня 2018 року. Найбільш пам’ятною для нього була перемога у фіналі. Адже Олександр змагається зі звичайними спортсменами, хоча бере участь як спортсмен з обмеженими можливостями.

Деякі суперники вдаються до провокацій та не розуміють, що коли провокувати Олександра, то, крім швидкої поразки провокатора, нічим хорошим не закінчується. Саме так сталося у фіналі 20 січня. Тільки від перших кроків у спорті до гучної перемоги пройшло довгих вісім років...

Коли маленького Сашу батьки привели в секцію інваспорту при організації “Повір у себе”, то не бачили в ньому майбутнього чемпіона. Вони просто хотіли, щоб їх син був фізично сильним. Цього хотів і тренер їхнього чада Володимир Шульга. Займаючись з ним різними видами спорту, тренер за три роки тренувань помітив, що в Олександра сильний жим у руках. І вирішив показати хлопця заслуженому тренеру України з боротьби Миколі Костенку. Той подивився одинадцятирічного Сашу і сказав: “Я беру його!”

Так з 2013 року Олександр Мельник став учнем двох тренерів. Тож курсувати між Козятином і Вінницею для нього звична справа.

За чотири роки, що спортсмен тренується у Вінниці, він пройшов шість сходинок. Від третього дитячого до першого дорослого спортивного розряду. Не будемо забігати наперед, та до вершини в спорті залишилось менше сходинок, ніж тих, що вже пройдені. Юний борець кожен рік стабільно стає переможцем змагань і турнірів, в яких бере участь. Винятком був тільки 2016 рік, де дзюдоїст отримав бронзову нагороду.

Микола Костенко виховав не одного дефлімпійця (спортсмена-олімпійця з вадами слуху).

У Олександра Мельника все ще попереду. Він займається в групі з восьми спортсменів. Двоє із них є учасниками дефлімпійських ігор. Те, що дев’ятикласник з Козятина доб’ється вищих результатів, досвідчений тренер не сумнівається.

— Ледачих людей немає, є брак мотивації, — каже він.

За словами тренера, якщо його вихованці дозволяють собі розслабитись, потрібно шукати причину. У таких випадках спортсмен розчарувався в собі, чи не впевнено почувається в колективі. У Олександра є мотивація. Він добре почувається в колективі. Тож високі результати не за горами.

 

Коментарі

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич визначила структуру навчального року. Почнеться він у всіх навчальних закладах...

За особисті здобутки в науці, туризмі, мистецтві, та спорті талановитих і працьовитих дітей відзначають титулами “Гордість...

Зараз дорослий футбол на канікулах. Тож радують козятинських любителів футболу діти.

Вони приєдналися до ацкії

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up