“Діти - наше майбутнє” буває різне

У святкових заходах взяли участь учні 20 шкіл Козятинського району. А ще спортсмени ВПТУЗТ, дитячих спортивних закладів міста, вихованці відділення інваспорту і майбутні чемпіони - вихованці дитячих садочків ”Лелека”, “Сонечко”, “Теремок”, ”Горобинка”. Учасники святкової церемонії, крім дошкільнят утворили колону, яка пройшла вулицями міста. У голові колони спортсмени несли прапор України, “Олімпійський прапор та символ олімпійського руху — факел. Цього року його несли ветерани спорту Леонід Трончук та Володимир Шульга. До учасників спортивних змагань звернулися очільники міста та районної влади. У своєму привітанні вони нагадали, що спорт і діти - наше майбутнє. І, вручивши грамоти ветеранам спорту Козятинщини від обласного відділення Національного “Олімпійського” комітету України,   невдовзі роз’їхались. Були впевнені, що професіонал своєї справи Валерій Швець проведе святкові заходи на найвищому рівні. Пройшли змагання з таких видів спорту. “Олімпійський пробіг”, змагання із стрітболу, пляжного волейболу та міні-футболу (“кубок юних олімпійців”). У цілому, в змаганнях взяли участь 46 команд. Усі змагання проходили на різних спортивних майданчиках.  

Футболісти були представлені 21 командою сильної статі і шістьма дівочими колективами. Пляжні волейболісти були представлені 13 парами, решта спортсменів представляли скіатлон. Футболісти змагалися в трьох вікових категоріях. Наймолодші — учні 2-5 класів розташувалися в такій послідовності: перше місце було за  школярами з села Перемога. Другими — з Самгородка. На третій сходинці фінішували футболісти школи №9 села Козятина. У середній групі учнів 7-8 класів тріумфаторами стали школярі Самгородецького ЗНВК, на другу сходинку п’єдесталу пошани піднялись майстри шкіряного м’яча села Вернигородок. Вони й  учасники велопробігу Вернигородок-Білопілля. А замкнули призову трійку в своїй віковій категорії вихованці школи-інтернат-гімназії.

Красиву і змістовну гру показали старшокласники. 4 команди, які вийшли в півфінал  були приблизно одного рівня. Усі ключові поєдинки футбольних зірок шкіл району проходили в напруженій боротьбі і виявляли переможця тільки в післяматчевих пенальті. Найщасливішими в спортивній неофіційній лотереї були гравці інтернату. Вони й завоювали 1 місце. Лауреатами срібного кубка стали футболісти з села Йосипівка. Третіми призерами були учні залізничного училища.

Кращими серед слабкої статі стали золоті дівчата  з Дубово-Махаринецької школи. Срібними призерками стали учениці з села Перемога. А бронзові нагороди дістались школяркам з Йосипівки.

Команди-призери у всіх вікових категоріях ще мали нагороджених в таких номінаціях “Кращий воротар”, “Кращий нападник”, “Кращий.гравець”. Більше номінацій організатори не передбачили, але, якщо б визначали найбільш дисциплінованих, то ними були б дошкільнята. Вони прийшли, перемогли, взяли нагороди за перемогу і пішли, не кинувши на стадіоні навіть папірця.

У номінації “Самих вихованих футболістів” лаври дісталися б школі №9 села Козятина і Вернигородецькій ЗНВК. Вони свої місця дислокації на стадіоні залишили в пристойному вигляді, що не можна сказати про інших. На  місцях, де перебували  шкільні команди, залишились розкидані порожні пляшки від води та залишки целофану. Тільки не будемо звинувачувати у всьому учнів...

Час, який провели деякі команди на стадіоні, тривав сім годин. Ось тут і потрібно запитати тих, хто так любить дітей. Як так сталось, що діти, які відстоюють честь школи, залишились навіть без води після полудня? Я вже мовчу про відсутність харчування учнів. У деяких школах тільки повідомили, щоб шкільні спортсмени взяли з собою гроші. Тільки де на стадіоні “Локомотив” є магазин чи хоч кіоск, щоб щось купити? Якщо діти, і правда, наше майбутнє, то їх нам потрібно берегти зараз.

Який високий чиновник поцікавився, як там те наше майбутнє себе почуває.Чи може  вивезти їм якогось бутерброда, чи хоч стакан чаю. Чи діти нам потрібні тільки для того, щоб про них нагадувати тільки з високої трибуни і виглядати такими хорошими? Був випадок, коли один із тренерів шкільних футбольних команд покинув своїх учнів і поїхав додому. Йому дуже далеко їхати. А хіба учням, яких він привіз на змагання, ближче додому добиратися?  

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.