«Дружина знала, що приїду, а для дітей це був сюрприз»

«Дружина знала, що приїду, а для дітей це був сюрприз»
Коли Сергій одягнув військову форму — господарство взяла на себе його дружина Альона. Фермер побув вдома 10 днів і знову повернувся на фронт
  • Короткий відпочинок. Наш земляк з Махаринець Сергій Бенедичук в перші дні повномасштабного російського вторгнення служив у Вінницькій теробороні.
  • Як військового який пройшов бойове хрещення в гарячих точках, йому довірили батальйон і відправили на передову. Більше двох місяців вони відбивали атаки ворога.
  • Зараз Сергій чекає нового призначення

Ще до війни жартували: якщо треба побачити Сергія Бенедичука — потрібно поїхати в поле. Але з початку повномасштабної війни Сергій взяв до рук зброю і став на захист Батьківщини. Яким же було здивування, коли їдучи дорогою між махаринецькими полями, побачили в полі фермера. Виявляється, батальйон, в якому наш земляк служив на посаді начальника штабу, отримав ротацію, Бенедичуку дали 10 денну відпустку додому. Він використав її, щоб  побачити на власні очі стан справ на полях.

— Як там ситуація на полі бою? —  запитали ми у Сергія..

—А що тут розповідати?  У нас відбулась ротація на сході України, а саме на Ізюмському напрямку. За Слов’янськом ми воювали протягом двох місяців і одного тижня, були в обороні на визначених позиціях батальйону. Ми були прикомандировані до бойової бригади, в якої є артилерія та засоби ППО. Я, як начальник штабу батальйону, організовував зв’язок між моїм підрозділам та військовим керівництвом бригади. Мої хлопці навчилися ходити полем бою настільки тихо і непоміченими, що ворог не міг збагнути, чому наша арта б’є так влучно. — розповідає військовослужбовець. — Вояки батальйону на нашій ділянці фронту займали дуже вигідні позиції.  Ми могли спостерігати за противником до 5-ти кілометрів їхніх позицій. Працювали дуже просто, мої хлопці побачили танк і групу піхоти та швидко передавали координати мені, а я в свою чергу передавав їх в штаб бойової бригади. Ми коригували вогонь артилерії, а бригада розбивала ворожу техніку. Без перебільшення ми кожного дня їх розбивали, а вони кожного ранку все лізли. Ми навіть знали, що кожного ранку на світанку вони будуть намагатися прорватися, але в них нічого не виходило. Ми навіть сміялися з їхньої тактики. — каже Сергій .

— Так вас відпустили з батальйону, що збирали ранні зернові? 

— Ні, нас замінив інший батальйон. Зараз ми знову очікуємо на виїзд для втримання наших позицій, а можливо проведення контрнаступу, все залежить від бойового розпорядження. Мені тільки надали відпустку на 10 днів. Всю відпустку я приділив сільському господарству, підтягнув трохи справи. Дуже вдячний за роботи на полі своїй дружині, моїм працівникам та справжнім моїм друзям. Завдяки їм всім справа, яку я розпочав, продовжила існування. Всі поля засіяні, оброблені та є частиною українського врожаю 

— Як вдома дружина і діти зустріли?

— Дружина Альона знала, що я маю відпустку, а діти не знали і це був для них справжній сюрприз. Зустрілися біля «Авангарду», це один з найвідоміших спорткомплексів у Вінниці. Він орієнтований на професійного спортсмена і на спортсмена любителя, який на високому рівні підтримує свою спортивну форму. Старша донька Олександра і молодша Марія займаються там спортивною акробатикою. Вони тренуються у чудових тренерів, в яких в дитинстві і я займався.

— У вас є спортивні досягнення? 

 — Я займався спортивною акробатикою з 6 до 12 років, та отримав травму і покинув акробатику. Єдине чого я досяг в акробатиці —  це перший дорослий розряд, якщо не рахувати здобутків на змаганнях. Дочкам спортивна акробатика подобається, але, на жаль,  через війну вони весь час тренуються у Вінниці і не виїжджають на змагання. Але у них ще все попереду. 

Наостанок ми запитали у вінницького махариненчанина, чи вродила цього літа картопля на полі. 

— Я вам скажу так, як в народі кажуть, що врожаю не буде тільки в того, хто весною нічого не посадив. Хто трудиться на полі — той обов’язково врожай збере, — каже хлібороб.

На другий день після нашої розмови махаринецький фермер зібрав речі і поїхав в розположення нового формування батальйону. 

— Вперед до перемоги. Вірте в ЗСУ! — сказав майор Сергій Бенедичук з позивним Фермер.

Читайте також:

«Хочеться додому, своїх побачити»: строковики-земляки написали петицію, де просять відпустку

Коментарі (11)
  • Наталія Галамайчук Костюшина

    Хай бог оберігає вас повертайтеся скоріше з миром
  • Людмила Лавренюк

    Дякую !!! Гарного відпочинку !! Повертайтеся живим і з перемогою !!!!!
  • Nadij Pokotutska

    Хай Господь оберігає Вас і всіх наших захисників
  • Наталія Яценко

    Велике Дякую!!!Хай Вас Бог оберігає,та надійного Ангела охоронця!!!

keyboard_arrow_up