«Eldmeris» — другий рок-гурт за всю історію Козятина, де співає дівчина

• У музичному просторі міста з'явився новий гурт. Він має назву «Eldmeris».
• Це п'ятеро друзів, яких об'єднала гітара. Вони вже встигли записати свою першу пісню.
• Про що співають, що означає їхня назва і чи легко бути музикантами у нинішніх умовах — говорили ми з учасниками

Свого часу я готувала кросворд про рок-гурти Козятина. Від початку двохтисячних їх було стільки, що не лише вистачило на 16 запитань, а й навіть залишилося чимало тих, які я в свій кросворд не взяла. У цьому списку був тільки один рок-гурт, в якому на вокалі була дівчина. Це «Контраст», де співала Катя Бєлова. Через кілька років він розпався, а учасники заснували «Порцеляну», яка прогриміла на всю Україну у 2010 році, коли взяла Гран-прі на фестивалі «Тарас Бульба». Тепер у нас є ще один рок-гурт, де не лише співає дівчина, а й на гітарі і басі теж грають дівчата. Він називається «Eldmeris». До його складу входять Іванка Астахова, Даша Повар, Катя Сергєєва, Діма Кондратюк та Єгор Позняков.

Назва гурту — це поєднання двох англійських слів eldest memories, що можна перекласти українською як «дуже давні спогади».

— Сенс такий — не живіть старою згадкою, дивіться вперед, — пояснює Іванка Астахова. — Якщо послухати пісні, можна зрозуміти. А взагалі я думаю, що може для кожного відкритися свій сенс.

Зійшлися два гурти

«Eldmeris» з'явився у рок-просторі Козятина улітку 2022 року. Із його учасницями, Іванкою, Дашею та Катею, читачів ми вже знайомили. Раніше вони були в «Survgen». Це мав бути перший козятинський суто дівочий рок-гурт, поки до дівчат не приєдналися хлопці. Але «Survgen» розпався.

— Не зійшлися характерами, — сміються Даша і Катя.

— Ми спочатку розійшлися, — пояснює Іванка. — Був окремо «Survgen» без мене. Я покинула гурт, почала шукати інший, Діма пішов зі мною, ми знайшли Єгора. У нас була ще одна гітаристка, але потім все-таки душі тягнуться одна до одної і ми вирішили, що треба воз'єднувати цей гурт.

Так і виник «Eldmeris», де Іванка співає, Катя грає на бас-гітарі, Даша з Дімою — на електрогітарах, а Єгор на барабанах. До речі, Діма раніше теж був у «Survgen».

— Як ти почав грати? — запитую Діму.

— Одного разу я пішов до свого брата, у нього був день народження, — відповідає Діма. — Бачу, у нього акустична гітара. Взяв її в руки, почав грати, просто струни перебирати. Він побачив це, показав мені два акорди. Потім кудись поїхав. Весь час, поки його не було, цих дві години я сидів і намагався ці два акорди вивчити й заграти. Тоді якраз був початок пандемії коронавірусу. Наступного дня я до нього прийшов і вже почав заглиблюватися в цю всю тему. У мене 26 квітня був день народження і я купив собі свою першу гітару. І це стало поштовхом до того, щоб я почав грати, вдосконалювати себе, розвиватися в цьому напрямку.

— А як ти потрапив до дівчат?

— Я також їх знав, — каже Діма. — Раніше у мене з Єгором і Денисом була своя група «Five minutes to summer» (п'ять хвилин до літа — авт.). Ми грали десь пів року, написали аж цілу одну пісню і потім розбіглися, бо тодішній «Survgen» покликав мене до себе грати на соло-гітарі. Вони мене поцупили. Я погодився. Сказав своїм тодішнім колегам, що я переходжу.

Із ударними все складно

П’ятий учасник гурту, Єгор, захоплюється рок-музикою з дитинства.

— Він грав на гітарі весь цей час, — розповідає Діма. — Його сестра закінчила музичну школу і довгий час була в оркестрі на вокалі. Вона вміла грати на гітарі і навчила Єгора, залишила йому свою гітару. Цікавий факт — всі у нашому гурті грають на гітарі.

— А як тоді Єгор став барабанщиком? — запитую я.

— Коли був «Рок-Козятин-2021», біля сцени стояли старі барабани, — відповідає Діма. —  Єгор сів за ті барабани і йому дуже сподобалося. Потім коли ми почали з Денисом і Єгором створювати нашу групу «Five minutes to summer», ми пішли до дуже класних чуваків — «Formless Reflection». До Руслана, Ігоря і Макса. Ми були у них на репетиції і тоді Єгор вперше посидів за барабанами.

До речі, поки що Єгор єдиний із гурту, у кого немає своїх інструментів. У решти учасників із цим простіше.

— Мене мій дядько повністю підтримує у музиці. Він мені дав цей поштовх і коли я в нього прошу щось, пов'язане з музикою, він мені це обов'язково купить, — каже Даша. — Спочатку мені вітчим подарував гітару, але вона була така собі. На ній було нереально грати, вона була дуже погана. Потім вже мені придбав гітару мій дядько.

— З мого інструменту взагалі почалася історія «Survgen», — додає Катя. — Мій батько запитав у Сергія Гайдучка стосовно бас-гітари і Гайдучок вирішив нас взяти на «Рок-Козятин» у 2021 році. Ми через нього знайшли бас, купили і це все закрутилося. 

— Про мою першу гітару я вже розказував, а першу електрогітару я так само купив на гроші, які мені подарували на день народження, — каже Діма. — Мені допомогли брат із батьками фінансово, вони доклали грошей.

Про що перша пісня

Попри те, що «Eldmeris» ще зовсім молодий гурт, у творчому доробку рокерів вже є сім пісень.

— Легко дати початок пісні, — каже Даша. — Продовжити пісню, розкласти по полицях — оце складно. 

— Деякі наші пісні україномовні, деякі англомовні, — додає Іванка. — Мені, наприклад, набагато легше співати англійською, ніж українською. Мабуть через те, що всі звикли, що англійською мовою ніхто нічого не зрозуміє, але там теж закладений свій смисл. Українські пісні важче писати, тому що наша україномовне суспільство може зрозуміти щось не так. 

Тексти «Eldmeris» загалом про різні проблеми, які виникають у житті людей. Минулої осені гурт випустив свій перший трек — «Люди такі як є». Композицію можна послухати на YouTube.

— Цю пісню писала я, — розповідає Іванка. — Вона про те, що інколи буває так, що ти знайомий із людьми великий час і думаєш, що вони надійні друзі, а вони тебе просто можуть підвести. Люди бувають різносторонні, люди бувають ненадійні і вірити кожній людині — це не добре. Хоча дружба — це круто, але може хтось і підвести. Словом, люди такі як є.

— Із цією піснею нам допоміг Ігор Крижанівський з «Formless Reflection», — додає Діма. —  Він нас записував, зводив, консультував. Він зробив нашу першу пісню.

Залишилися без приміщення

Учасники планують записати й інші свої пісні, але зараз із цим важко. Все впирається не тільки у гроші, а й в те, що зараз «Eldmeris» не має приміщення для репетицій. Спочатку хлопці з гурту «Draft» допомогли колегам і так вони потрапили в церкву навпроти колишньої типографії. Там «Eldmeris» грали впродовж декількох місяців, поки не почалися планові та аварійні відключення електроенергії.

— Cпочатку не було перебоїв зі світлом і ми могли спокійно ходити на репетиції, — розповідає Іванка. — Потім почалися глобальні перебої зі світлом. Ми не могли зрозуміти, куди і як ходити, на котру годину. У нас був виділений час і дні, в які ми приходили. Потім ми вирішили, що це дуже важко для нас, тому що були свої вимоги. Зараз у нас практично навіть немає місця для репетицій.

Хлопці з дівчатами пробували стукати у всі двері, зверталися навіть до міського голови, щоб знайти приміщення для репетицій. Втім поки допомогти ніхто не може. Тож єдиний варіант, який є — це гараж Дениса, друга Єгора і Діми. Проблема ще й в тому, що у гурта немає своєї барабанної установки.

— У церкві були свої барабани, — каже Іванка. — Зараз ми перейшли на гараж, там теж є установка, але зі своїми приколами.

— Це жах, — не стримує емоцій Діма.

— На скотчі, — додає Даша.

— По них вдариш і вони бух-бух-бух — розклалися, — продовжує Іванка. — Все падає.

— Ви вже десь виступали? — запитую я.

— Ні, — відповідає Даша.

— Поки що з цим дуже важко, — каже Іванка.

— Спочатку був коронавірус, тепер повномасштабна війна, — додає Діма.

— Взагалі я думала, що будуть благодійні концерти і нас хтось кудись візьме, але ніхто із рок-музикантів нічого не робить, — продовжує Іванка. — Тільки «Draft» у квітні робили благодійний концерт, але тоді був не «Eldmeris», тоді був ще «Survgen». Щоб зробити щось своє, потрібні гроші й апаратура, якої у нас немає. У нас є гітари і все. Барабанів у нас немає. Простого мікрофона у нас теж немає. Хіба що щось акустичне робити, але це не так класно. У Вінниці є паб, в якому зазвичай виступали «Draft». Ми хотіли туди, але нас теж не взяли, бо нам немає 18 років.

— Які у вас плани на майбутнє? — запитую наостанок учасників «Eldmeris».

— Писати пісні і розвиватися, знайти собі приміщення, де б ми змогли розвиватися краще, швидше і не дорого, — відповідає Діма.

— Це дуже важко, але зараз ми закінчуємо школу, хлопці 11 клас, ми 10, потім можливо якщо у когось вийде поїхати навчатися — це дуже добре, тому що в більш розвинених містах набагато легше і знайти приміщення, і мати свій дохід, щоб знайти і купити апаратуру, — підсумовує Іванка.

Читайте також:

Пишуть музику і допомагають армії

Патріотичний концерт, проєкт «Я люблю Козятин» і новий гурт: яскраві культурні події року

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.