Мрія випускниці — завжди залишатися людиною

З Каріною Вергелес, випускницею школи №2, ми познайомилися в залі засідань міської ради. Туди були запрошені 35 кращих випускників шкіл міста. Каріна на тій зустрічі була визнана, як гордість майбутнього. Такий титул звучить гордо.

Мрія випускниці — завжди залишатися людиною

У короткому інтерв’ю нашій газеті розповідати про себе випускниці не дуже хотілося.

— Що тут такого? — каже вона.—  Я така сама, як всі випускники. Можливо, трохи менше відпочивала за інших.

— А чим любиш займатися у вільний час?

— Люблю подорожувати з друзями, вишивати нитками. Раніше ходила в музичну школу, грала на гітарі, танцювала в колективі “Зорянка АРТ”.

— Чому покинули заняття в музичній школі?

— Окрім школи, була учасницею олімпіад різного рівня — від міських етапів до всеукраїнських олімпіад та Міжнародних конкурсів. Потрібно було готуватися, щоб достойно виступити. У душі музичну школу я не покидала.

— А що дала школа, крім навчання?

— Я набиралася життєвого досвіду у виборі друзів. У школі навчили поважати старших і бути добрими. Адже людина щаслива тільки тоді, коли вона бажає щастя іншим.     

— Це все дала школа?

—Так, і мої батьки Оксана Павлівна та Юрій Васильович Вергелеси. Я всім бажаю таких хороших батьків, як у мене.

— У твоєму класі два золотих медалісти і один зі срібною медаллю. Для одного класу — явище рідкісне. Це клас талантів чи вчителі генії?

— Учителі класні, а наш клас — майбутні генії.

Як стало відомо, Каріна - переможниця Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії, географії, англійської мови, фізики, хімії, біології, історії, російської мови і літератури, економіки, української мови і літератури. Вона - лауреат Першої премії Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика з української мови та Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді Тараса Шевченка. Коли ми запитали у неї, чи має мрію, вона відповіла, що мрія —  завжди бути людиною.

— Зі школою та друзями важко розставатись?

— Зі школою — так, а з друзями будемо підтримувати зв’язок.

— Золота медаль додала впевненості чи в деякій мірі стала важкою ношею в плані завжди бути першою?

— Таку ношу можна носити, а першим повинен бути той, хто перший — так мене вчили мої батьки і вчителі.

— Що найбільше запам’яталось з випускного вечора?

— Світанок. Мабуть, тому що на сході України війна, а над нами мирне небо.

Це мало бути останнє запитання до Каріни та її відповідь змусила нас поставити їй ще одне.

— Є традиція відзнаки обмивати. Золоту медаль обмили?

— І да і ні, хто як вважає. У нас був випускний вечір...

Коментарі (1)
  • Виктор Ставничий

    що за хрєнь-мрію бути людиною! так будь людиною,а не мрій!
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up