Слово поету
Материнські натруджені руки,
Скільки ви всього переробили.
Все було на вас: і дім, і діти.
Ви могли і хліб пекти, і косити,
Доглядати всіх нас і ростити.
Ви нас ніжно, ніжно обіймали,
Пригортали, наче птахи крила,
До грудей, до маминого серця,
Під яким всіх нас вона носила.
Материнські натруджені руки,
Ви спочинку ніколи не знали,
Ви у вільну хвилинку, годинку
Рушники для нас вишивали.
Коли дітки були маленькі,
Ви розчісували їхні коси.
Ви збирали удосвіта трави,
На яких бриніли срібні роси.
Материнські руки, теплі наче сонце,
Щоб ніколи ви не знали втоми,
Щоб ніколи ви не боліли,
Материнські руки, наче птахи крила,
Руки мами, яка щиро нас любила.
Валентина ЗЕЛІНСЬКА
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер