Отця Олександра Бойка знали як святого

4 липня минуло 6 років, як відійшов у вічність священик Олександр Бойко

Отця Олександра Бойка знали як святого
Олександр Бойко

Козятинці його називали благочинний отець Олександр. 

Варто відвідати

Щосуботи заняття з живопису для дітей

Життєвий шлях

Народився Олександр Трифонович в 1917 році на Житомирщині в селі Косинів. Революційні події змусили родину Бойків з п'ятьма малими дітьми переїхати на Рівненщину в село Мирогоща Дубнівського району. Його батьки відносились до заможної родини. Та життя в ті часи не милували багатьох. Дитинство майбутнього Митрофорного протоієрея пройшло не легко, як і все його життя. Після повної семирічної освіти хлопець вступив до духовного училища при Почаївській Лаврі, яке закінчив в 1939 році. А в грудні 41-го, ставши піддияконом, переїхав у Київ. Був висвячений в Михайлівському монастирі як священик міста Васильків. Пізніше був переведений у Покровську церкву, де й познайомився з майбутньою дружиною Валентиною Федорівною (племіннецею ігумені настоятельки монастиря матушки Архелаї).

Перед звільненням Києва в 1943 році в монастир нагрянули гестапівці. Усіх погнали на станцію та повантажили в товарні вагони і повезли до Німеччини. Під Фастовом ешелон потрапив під бомбардування радянських військ. І отцю Олександру разом з дружиною вдалося втекти. Пішки добралися до Козятина, а потім до Вінниці.

Після звільнення території від гітлерівців, вінницька паства організувала збір теплого одягу, медикаментів та продуктів харчування для шпиталів. Потім отець Олександр знову потрапив у Козятин, якому віддав 62 роки свого життя.

Яким він був і яким запам'ятався козятинцям

— Батюшка Олександр ніколи ні в чому нікому не відмовляв, — каже пані Зінаїда.

А прихожанка Галина пам'ятає його, як добру і чуйну людину. Тільки батюшка заходив у церкву, всі бігли до нього, щоб взяти благословіння. Після літургії (служби Божої) він стареньким прихожанам церкви завжди пропонував під’їхати з ним автівкою, якою його підвозили. Пані Наталя розповіла, що один із її родичів, поспілкувавшись з батюшкою Олександром, потім сказав: “Я говорив зі святим!”

Вірили в чудодійну молитву настоятеля Божого храму отця Олександра і за межами церкви. Якось зателефонували до нього в храм з пологового відділення. Кажуть, що три дні жінка не може народити. Благочинний запитав ім’я породіллі і сказав, що попросить Господа допомогти. Через дві години жінка народила здорове дитя!

До нього приходили не тільки за допомогою, а й за порадою. Приходили навіть з питань, до яких церква тоді не мала стосунку. Так людям хотілося отримати мудру пораду.

Пригадують очевидці, що перед виборами президента 1999 року до отця Олександра додому прийшла група людей. Адже з 1990 року священик за станом здоров'я пішов за штат. У нього запитали: “За якого кандидата потрібно голосувати? Там їх 13!” - казали люди.

— Якщо йдете на дільницю, то голосуйте за того, який менше за всіх вам обіцяє, - сказав їм настоятель.

Дійсно, тепер ми бачимо, які то були мудрі слова.

Вічна пам'ять

Кожен рік в день, коли отець Олександр пішов служити на небо, на землі біля його могили збираються рідні, родичі та люди, яким настоятель був близькою людиною. А тим, у кого немає такої змоги, підійдіть до Дошки пошани в центрі міста. Там ви знайдете фото почесного громадянина Козятина Олександра Бойка. Пам'ятайте, це один із тих, хто знаходиться там не тільки по праву, а й по

Коментарі
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up