Підвищили ціну на хліб, електроенергію, проїзд

Нещодавно на Вінницькому державному телебаченні виступав Валерій Коровій — голова обласної адміністрації інформував громаду нашого краю про неймовірно великий урожай зернових Вінниччини.

Підвищили ціну на хліб, електроенергію, проїзд

Нещодавно на Вінницькому державному телебаченні виступав Валерій Коровій — голова обласної адміністрації інформував громаду нашого краю про неймовірно великий урожай зернових Вінниччини.

Того ж дня, 1 лютого, хліб і хлібобулочні  вироби  подорожчали на 1 гривню і навіть більше…

Де тут справедливість?! Немає державних хлібзаводів. Немає  соціальної справедливості… Голова уряду Гройсман  відповідною постановою відпустив ціни на соціальний хліб. Це ганьба!

Або його рішення на зарплату в 3 тисячі 200 гривень, прийняте бюджетом на 2017 рік, в якому не було даного фінансування. Хіба це не популізм?  Про це колишній прем’єр Яхонуров правильно сказав на 112 телеканалі.

У мене немає ностальгії за прийдешнім соціалізмом, але хліб у період правління Микити Хрущова в студентських харчевнях був безкоштовний.

Хліб вживали, як ліки. Особливо, житній хліб. У цьому вислові є раціональне зерно. Сьогодні вчені визначили, що жито та пшениця стимулюють вироблення в людському організмі “гормонів щастя” — ендорфінів і серотоніни. Це речовини, які здатні зменшувати біль і викликати емоційне піднесення.

Хліб їли колись із цільного зерна. Він зберігав у собі цілющі властивості і вітаміни групи В і мікроелементи.

Колись у кожній сільській хаті обов’язково мали бути  піч, стіл і діжа. У цій діжі замішували хліб і, як правило, на заквасці.

У їдальні № 1 локомотивного депо ст. Козятин, коли були так звані рибні дні, ціна комплесного обіду була 37 копійок.  Це  були 1973-1974 роки.

Це була справедливість. Мабуть, ми жили при комунізмі, не знали цього, не цінили той час.

А ціна електроенергії була одна копійка, а в місті — чотири копійки. Проїзд в місті Києві, коли я був студентом київського медінституту 1959-1965 років, коштував у трамваї три копійки, тролейбусі — чотири копійки, у метро — п’ять.

За 6 років навчання в Києві ціни на проїзд не підвищувались. Це була справедливість! Проживання в гуртожитку студентів медиків за місяць становило 1 карбованець 80 копійок.

Україна в той час процвітала, був соціалізм з людським обличчям. Навчання, медичне  лікування було державне, безкоштовне.

Зараз багато балаканини про боротьбу з корупцією, реформи, особливо в медицині. Це все обман всіх нас.

Усі прекрасно розуміють, що без справедливого  судочинства нічого не буде.

Висновок: треба на озброєння взяти слова нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка: “треба людом, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру та заходиться вже будить”.

Україні слава! Героям слава! Будьте здорові і діяльні.

Коментарі
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up