Пішов з життя колишній 1 секретар Козятинського району Геннадій Дубенков

• Останні роки Геннадій Олексійович хворів, але був оптимістом і боровся з недугою до останнього. Минулої суботи з Геннадієм Дубенковим прощалися в обласній  філармонії «Плеяда» у Вінниці.

Геннадій Дубенков народився 2 квітня 1950 року, в селянській сім’ї селі Степанівка, що на Вінниччині. Після закінчення технікуму працював за спеціальністю в колгоспі на то й час імені Карла Маркса.

 З 1969 по 1971 рік служив в армії. Після демобілізації до 1972 року працював в колгоспі імені Леніна села Степанівки інструктором методистом зі спорту.

 У 1972—1973 роках закінчив  Українську сільськогосподарську академію і здобув спеціальність зоотехніка. 

 У 1973—1975 роках працював зоотехніком, та секретарем партійної організації КПУ колгоспу імені Леніна села Степанівки. 

 У 1975—1977 роках — інструктор організаційного відділу Теплицького районного комітету КПУ Вінницької області.

 З 1977 року по 1978 рік — 1-й секретар Теплицького районного комітету ЛКСМ У Вінницькій області. 

 У 1978 по 1983 рік — 2-й, а потім 1-й секретар Вінницького обласного комітету ЛКСМУ. 

 У 1983—1985 р. — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

 У 1985 році Геннадій Дубенков почав працювати в Козятинському районі. Його обрали 2-м секретарем  Козятинського районного комітету КПУ Вінницької області.

У листопаді 1985 року обирається 1-м секретарем Козятинського районного комітету КПУ Вінницької області.

Від 18 березня 1990 року Народний депутат України по 13 виборчому округу. Козятинський район він очолював до 1991 року.

За 5 років на посаді керівника Козятинського району він зробив багато корисного.

Вже стала забуватися назва кафе «Цесіс», а його назвали на знак дружби латвійського міста Цесіс і нашого Козятина. З цим містом, що 90 км від столиці Латвії Риги, наше місто було пов’язане не тільки українсько-латвійською дружбою, а й будівельними проектами. Цеглу з якої будували палац піонерів, привезли із Цесіса.  

• При Дубенкову в районі було розроблено та здійснено ряд комплексних програм з соціально-економічного та культурного розвитку району. Хто почав свою трудову трудову діяльність не пізніше початку 90 років пам’ятають, як відроджувались села бригадним методом. Воскодавинці, Мала Клітинка та багато інших бригадних сіл ожили після занепаду. Для прикладу побудували з нуля школу-садок в Кашперівці, завершили будівництво шкіл у  Куманівці, Кордишівці, Пиковці, Зозулинцях, Дубових Махаринцях, Будинок культури в селі Збараж і Безіменна,табір «Пролісок» у Йосипівці та інші. 

З ініціативи Дубенкова в селі Білопілля побудовано музей Хліба. В місті Козятині за його ініціативи побудовано будинок соціального забезпечення, школа №4, будинок для воїнів-афганців, встановлено пам’ятник-танк на честь визволителів міста, побудували тунель якого довгий час у нас не вистачало. Церква Почаївської ікони Божої матері також збудована за його і  отця Анатолія ініціативою.

Кому довелось працювати при Геннадію Дубенкову згадують той період, як період розвитку району.

— В розбудові нашого району були залучені навіть найменші організації за чисельністю штату і у кожного був власний фронт роботи, — згадує пані Надія.  — Працювали у вихідні і йшли на ті роботи, як на свято. Майже всіх переповнювала радість, що район розбудовується. Я навіть не розумію, чому людина, яка стільки зробила для Козятина, не є почесним громадянином міста. За свою роботу він має нагороду від держави, а нагороди від Козятинської громади у нього немає, — сказала вона.

Після депутатських повноважень він з 1994 до 1997 року очолював Вінницьке обласне управління хлібопродуктів. З 1997 р. до виходу на пенсію працював генеральним директором Вінницької обласної Асоціації «Хліб Вінниччини» і Вінницького обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України». 

Останні роки Геннадій Олексійович хворів, але був оптимістом і боровся з недугою до останнього. Минулої суботи з Геннадієм Дубенковим прощалися в обласній  філармонії «Плеяда» у Вінниці.

Редакція висловлює глибоке співчуття дружині Зінаїді Іванівні, сину Володимиру та дочці Оксани за передчасну смерть їхнього чоловіка і батька

Читайте також:

«Вона — людина-усмішка». Пам'яті Лілії Крилової

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.