Подякуй бійцям

Слово поету

Подякуй бійцям

Синім туманом прикривши зорі,

Ніч розповсюджує невідоме.

І, поринаючи в сни прозорі,

Всі поспішають до рідних, додому.

Завжди поспішаєм, спустивши очі,

Лишаючи всесвіт за небокраєм,

Терплячі й байдужі. Пробачате, Отче...

Але, по правді, хіба він знає,

Той всесвіт, як душі блукають небом

У пошуках хтозна-чого святого?

І лиш тоді, коли є потреба,

Ми починаємо вірить в Бога...

Для Всесвіту зірка, що впала, - втрата.

А як же ті ЗОРІ, що там, на сході?

По яких безжально із автомата…

Молю вас, Сили Небесні... Годі...

Подякуй бійцям за свою свободу!

За те, що війна не дійде до тебе...

Крізь юрми зомбованого народу

Ти можеш бачити вільне небо...

Подякуй за те, що твоя дитина

Не чує вночі кулеметних залпів!

За те, що не бачим криваві рани

Скалічених, наче із фільму жахів...

Подякуй бійцям! Прочитай молитву!

Для того, щоб вистачило їм сили

Нарешті скінчити запеклу битву

І оминути страшну могилу...

Я буду щиро просити в Бога,

Йому щовечора помолюся,

Аби він сина вберіг чужого!!!

Бо я за своїх дітей боюся...

Там хлопці під кулями виживають,

Відважно рятуючи нас, невдячних...

Та мало хто жертви ці помічає (

Нам варто просити за це: "ПРОБАЧТЕ!!!"

Лілія ЗЛАГОДЮК

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up