Премія на рік вперед

Премія на рік вперед

«Корисні ідіоти» Пузиря

У політичному жаргоні є термін «корисний ідіот». Так називають, даруйте за прямоту, недалеких громадян, яких використовує влада або певна політична сила. Каденція  нинішнього міського голови – справжній рай для корисних ідіотів, і найголовніше місце їх дислокації – сесійна зала міської ради.

Притчею во язицех Козятина стало преміювання міського очільника.  У п’ятницю 19 депутатів знову дали добро на щомісячну винагороду Пузиря в розмірі 100% посадового окладу на весь 2018 рік. На відміну від нас, депутатську коаліцію не обурює управлінський хаос, породжений мером, якість ремонту дорожнього покриття, відсутність будь-яких перспектив щодо водогону, розбазарювання коштів міського бюджету, неякісне теплопостачання, кумівство небачених досі масштабів і ще багато чого. У ситуації, коли  принципові захисники громади три шкури зняли б, наші депутати благословляють найбільш безглузде в історії міста правління премією наперед. Для здравомислячої людини напрошується висновок: у цій каденції мер і депутатська більшість – випадкові люди, непорозуміння, безглуздий вибір, приниження самого інституту влади. І з такими керманичами ми мріємо про європейське майбутнє країни!

Не секрет, що у переважної більшості представників влади продуктивно працює лише та частина головного  мозку, яка відповідає за особистий інтерес. Саме нею якийсь «слуга народу» додумався обійти процедуру преміювання за принципом «зранку гроші – ввечері стільці». Справа в тому, що за законом згоду на матеріальне заохочення мера дає депутатський корпус: уповноважені представники громади, якій підзвітний міський голова. І ось уже третій рік поспіль частина депутатів, іншими словами, «корисні ідіоти»  Пузиря, преміюють свого боса на рік уперед. Мовляв, так паше, що лиця на ньому немає, від виснажливої праці змарнів настільки, що ґудзики на піджаках не сходяться? Тож міська казна не збідніє, якщо частина наших податків піде на тонізуючі напої і калорійні наїдки для першої особи міста? Та й то правда: це ж вам не двірник якийсь, не санітарка, не медсестра на «мінімалці», не пенсіонер. Ми ж за що боролися? Правильно, за соціальну справедливість. І в нашому місті отримана переконлива перемога: «слуга народу», поклавши на народ, домігся особливих умов оплати своєї непосильної праці. У чому особливість? Народу, якщо і пощастить, премію раз на рік за результатами праці дадуть, а Пузирю напрягатися не треба: «попрацював» з депутатським корпусом і вуаля! – гарантована стовідсоткова премія кожний місяць, ще й до кожного свята. Байдуже, чи є в місті хоча б один відсоток виборців, які б схвалили таку процедуру преміювання. Не більше й тих, хто взагалі вважає Пузиря гідним премії. Але то ж народ. Хто його питає? Головне, знайти 19 «корисних ідіотів», які за це проголосують.

Де здобутки?

Згідно з елементарною логікою, винагорода має бути еквівалентом заслуг. Наприклад, голову НАК «Нафтогаз» Коболєва преміювали за виграний Стокгольмський арбітраж. Чому  міські депутати, вірніше, підконтрольна меру частина депутатського корпусу, звільняють його від обов’язку по-справжньому заробляти премію, а не отримувати її за посадою? Відповідь напрошується сама собою: якраз через свою підконтрольність. Точніше - залежність, продажність, особисту вигоду.

Хто ж вони

Світочі моралі своєю «принциповістю» утверджують ідеали Революції Гідності і виправдовують смисл жертв Небесної Сотні? Народ має знати своїх героїв, які всупереч думці переважної більшості городян преміювали мера авансом. Як має знати приховані мотиви, що спонукали їх до такого рішення.

Отже, від Радикальної партії Олега Ляшка рішення про премію Пузирю підтримано двома голосами: О.Дацюк  та В. Малишевського. Першу ми знаємо як директора терцентру. Лояльність до міського голови забезпечує їй самій премії та надбавки, а міський голова у вдячність за її депутатський голос закриває очі на численні порушення  трудового законодавства, встановлені ревізіями, перевірками і навіть судами. Схоже на корупцію? І нам так здається! Інша особа за таких обставин вже давно б з посадою розпрощалася, але в нашому випадку рятує депутатський статус і вірність меру.

Депутат Малишевський за сумісництвом є власником бізнесу під назвою «100 послуг». Подейкують, що в число цих послуг входить відмивання грошей, бо ця фірма отримує від міської ради численні підряди на виконання робіт: чи лавочку поставити, чи тротуар постелити. При цьому знаючі люди відмічають, що ті самі роботи можна було б виконати значно дешевше. Так чи інакше, але сприяння Пузиря розвитку бізнесу Малишевського забезпечує голосування «як треба меру». Ніяких асоціацій з корупцією?

Шістьма голосами за добробут мера проголосувала «Батьківщина», яка, власне кажучи, і прирекла наше місто на прокляття «П». Якщо коротко, то справжня мотивація у цих депутатів наступна: Л. Гаврилюк пов’язана з мером спільним дерибаном бюджету до складання нею обов’язків голови бюджетної комісії. Тепер на цій посаді О. Каратєєв, який став депутатом за тим же принципом, що і Надія Савченко. Хороший хлопець, якого просто використали на хвилі АТО. П. Луцюк – працівник міськради. Де бачено, щоб підлеглий пішов проти боса? С. Матвіюк під патронатом мера розвиває свій бізнес (один «Табачок» чого вартий!). Л. Савчук прославилася на поставці легендарних туй. Дуже прикро, що в цю тусовку потрапив священик Роман Масира. Ціна його голосу не тридцять срібняків, а 150 тисяч гривень, виділених з міського бюджету на його церкву.  Рішення вкрай суперечливе, бо бюджет складається з податків представників різних конфесій, але кошти отримує лише та, настоятель якої – депутат – забезпечує потрібне меру голосування. І знову корупція підморгує своїм нахабним оком!

Не відстав від «Батьківщини»  БПП «Солідарність»: 5 голосів. Цікаво, чому в козятинському депутатському корпусі знюхалися партії, що у ВР знаходяться по різні сторони барикад? Напевне, в інтересах виборців? Ой ні, в інтересах Пузиря і своїх особистих. Є. Буравський, хоч і жене пустопорожню хвилю, але голосує, як треба начальству. М. Кравець не проти премії з корпоративної солідарності, М. Мудра  захищає бізнес мами, О. Поліщук і М. Синюшко голосують за вказівкою Марченка.

Голос «Народного контролю» (ха-ха!) Пузир купив, створивши для депутата Ясного посаду директора соціального готелю. Корупція? Така ж відверта, як куртизанка на сповіді. Але кому яке діло?

«Самопоміч» надала міському голові поміч у вигляді двох голосів. Може, хоч тут ніяких причинно-наслідкових зав’язків?  Та ні, тут ще гірше. Принципова донедавна Ю. Радогощина поміняла позицію, як тільки отримала посаду головного лікаря сімейної медицини. Адвокат Сич, треба визнати, недурний чолов’яга. Опікати Пузиря він, видно, взявся з міркувань корпоративної етики. Грамотному юристу соромно за фаховий рівень свого колеги, який за іронією долі поки що керує містом. Прогнозуючи подальше безробіття Пузиря, він вирішив, що додаткові заощадження за рахунок премії будуть доповненням до майбутньої допомоги по безробіттю.  

«УКРОП» схвалив преміювання двома голосами. Для О. Лєбєдєвої далася взнаки робота, на якій не прийнято мати власну думку. М. Гончарук – ще одна працівниця міськради, тож альтернативи молитися на начальника не має.

Дев’ятнадцятий голос дав секретар міськради К. Марченко.

Такого історія не знала

Ситуація з преміюванням нагадує групове зґвалтування мером і його командою  моральних принципів, поваги до виборців, елементарних норм порядності. Ніхто не проти самого факту преміювання, тому що кожна людина має право як на гідну зарплату, так і на винагороду. Але за фактом! До речі, ні О. Гвелесіані, ні М. Висоцький не дозволяли собі цинізму преміювання на рік уперед, як і стовідсоткової премії (це було від 10 до 50% посадового окладу, як і решті працівників міськради). Рішення про преміювання схвалювалося депутатами щоквартально, після заслуховування звіту про діяльність.

Прикро, що спілка «корисних ідіотів» Козятина настільки зухвало нехтує думкою громади. Але є в цьому й позитив. Уявляєте, з якою радістю ми відправимо їх «на дембель»?

0
0
0
0
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up