Слово Козятинським поетам

На тему тижня

Слово Козятинським поетам

Травневі світанки

Тамара Шепеліва, смт. Залізничне

Дерева, кущі і травичка, й роса

Це наше здоров’я, це наша краса,

Це свіже повітря, яке дає жити.

Дивись, вже й комашка, хробак виповзає,

Любується тим, що вже бачить, що має.

А там ще й дятел довбе щось тополю,

Радіє він тим, що зустрівся з весною.

Ще й голуб той дикий літає й воркоче,

Голубку чекає, побачити хоче,

Бо десь заблукала голубка зимою.

Він жде, бо він вірить – зустріне весною.

Якщо не зустріне, так буде й сидіти,

Не хоче той голуб без пари летіти.

А якщо вже й діждеться, розпустить він крила

Повніше, притулиться, назве її – мила.

А там заворкоче, крильми залопоче,

І скаже все те, що давно сказать хоче.

Бо довго не бачив голубку зимою,

Тепер вже зустріне разом із весною.

А там не відпустить більше голубку,

Бо дуже кохає свою сиву любку.

І більше не прийдеться йому сумувати,

А буде щодня з нею в парі літати.

Де верби й осики, і клен, і тополя,

Де голуб з голубкою вдвох і на волі.

А там їх пригріє ще й сонечко з неба

І буде в коханих усе так, як треба.

Весна

Валентина Зелінська

Прокидавсь тихий, лагідний ранок.

Промінь сонця доторкнувся до землі.

Все живе: і людина, й рослина, й тварина

Були раді приходу весни.

Розпустила, мов коси дівчина,

Свої віти плакуча верба.

І берізонька біла сережками прикрасилась.

І на сонечку сяє її біла кора,

І, немов килими смарагдові,

Зелень трав навкруги розстелилась.

В квітниках розцвіли первоцвіти весняні.

Дрібний дощик всю землю скупав,

А із вирію птахи усі повертались,

Хоч дорога до дому була та для них нелегка.

Та летить кожна птаха до рідної хати,

До свого родинного гнізда.

Розцвіли абрикоси, черешні і вишні,

Вбрались в біле, немов наречені.

І стоять в тім вбранні такі милі та ніжні.

Поряд з ними дерева убрались у листя зелене.

Закувала в зеленій діброві зозуля,

Соловейко в вишневім саду заспівав.

Весна-красна справжня, така жадана

Завітала в наш квітучий благодатний край.

Спасибі весні!

Влад КІРГАН

В Козятині добра чимало,

Бо розвивається помалу.

Є люди гарні й доброзичливі

І всі такі ходять увічливі.

Дерев багато посадили

І квіти землю рясно вкрили.

Хоч і повирубували дещо,

Спасибі, владо! – Нема за що!

Нема пилюки ні краплинки,

Бо вся на людях, всі пилинки!

“Гарненько” робляться дороги:

Позасипались ями трохи.

І диму від труб вже немає зовсім,

Спасибі весні, помагає усім!

 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up