Тільки зійшов сніг і не думаючі люди взялися палити суху траву

Тільки зійшов сніг і не думаючі люди взялися палити суху траву
  • Про шкоду, що приносить природному середовищу спалювання сухої трави, відомо багато. Про це пишуть, говорять, доносять у своїх повідомленнях екологи та природозахисники.
  • Однак, незважаючи на безліч причин чому не варто знищувати вогнем чиєсь життя, днями підпалили суху траву на території Сокілецької громади

Про шкоду спалювання сухої трави нас просили нагадати нашим землякам у Козятинському УТМР Голова Козятинського товариства мисливців та рибалок Олександр Поліщук. За його словами, починаючи з березня на світ з’являються зайчата, а їхні гнізда знаходяться у невеличкій ямці у траві.

— Тож підпаливши траву люди можуть стати особами, які посягають на чиєсь життя дикої природи, — каже  Олександр Поліщук. — Скоро почнуть гніздитися перелітні птахи. Якщо качка, гуска при спалюванні очерету покине своє гніздо, то фазани, які ми розводимо не перший рік, гніздо не покидають. Фазан може від чиїхось пустощів заживо згоріти в багатті. 

До слів Олександра можна додати, що руйнується місця виведення потомства і без вогню. Виною такого явища є розширення орних площ за рахунок луків. Землі аграрії стали розорювати під самі водойми та дороги, знищивши очерети чи траву.

Можна багато наводити аргументів проти безглуздого незаконного і варварського звичаю палити навесні торішню суху траву, очерети на берегах водойм. На думку екологів, шкідлива звичка спалювати залишки рослинності нам залишилася від союзних часів. Чи то були пустощі пастухів, які від безділля для забави влаштовували собі такі розвагиє, чи то люди вважали, що попіл від спаленої рослинності органічним добривом збагачуватиме грунт. Але ж зараз 21 сторіччя, слід поміркувати про наслідки спалювання трави.

Осоку біля рубаного шляху, де зайці виводили потомство, здерли щоб розширити площу під посів

Природозахисники звертають увагу, що у сухій траві сплять тварини, які виводять потомство з перших днів березня. Нерідко не можуть вирватись з вогняного полону навіть дорослі зайці, птахи, їжаки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних, гусячих та кладок лебедя пташенята. Ящірки, жаби та різноманітні комахи, виконуючи свою корисну роль у природі, також мають право на життя. Серед знищених вогнем кореневої системи можуть бути знищені рідкісні чи  лікарські рослини. Знищуються вогнем корисні мікроорганізми, що населяють грунт і які не скоро відновлюються у випаленій землі. Від спалювання  будь чого забруднюється атмосфера і є наслідком небезпеки для здоров’я людини. 

За твердженням медиків, основною складової диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука чадний газ. Він дуже легко зв’язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин головного мозку внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність людини. І все це є наслідком людської необережності чи недбалості людей.

Про штрафи для паліїв

Згідно закону «Про охорону атмосферного повітря» та ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків.  Також, 17.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу)» № 556-ІХ. Зокрема, Законом внесено зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 грн до 4590 грн).

 Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн).

 Також Законом внесено зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами тепер становлять від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30600 грн. до 61200 грн.) або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

 За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зросли від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91800 грн до 153 000 грн).

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі

14:00 Триметрову картину намалювали до Дня ЗСУ 13:19 Перший рівень небезпечності: на Вінниччині прогнозують невеликий сніг та ожеледицю 13:00 Як працюватиме наша лікарня у разі блекауту? photo_camera 12:49 Освіта без світла: як навчаються діти у козятинських школах? Від читача 10:03 Який обирати генератор для помешкання- 8 порад 11:00 Як допомогти безпритульним тваринам пережити морози 10:22 У Козятинській гімназії 9 відбулася військово-патріотична гра «Сокіл». На захід завітав Дмитро Плотніцький photo_camera 09:00 Зберігайте спокій. На Писарівському родовищі сьогодні лунатимуть вибухи play_circle_filled 08:35 Актуальний графік погодинного вимкнення світла на 7 грудня photo_camera 08:01 У Бродецькому ліцеї відбулася зустріч зі знаменитим односельчанином Олександром Петлінським photo_camera 18:00 У середмісті Козятина з’явився рукотворний банер-живопис — символ подяки військовослужбовцям 17:10 Ірина Борзова знову приїде до Козятина. Розповідаємо, у яких населених пунктах громади будуть зустрічі 15:15 У нашому районі затримали чоловіка, який погрожував підірвати гранату у лікарні
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up