Я вірю

У кожного своя мотивація: одні з жахом бояться втратити кардіолога чи хірурга, інші робоче місце. Про реформу в медичній галузі заговорили ще навесні 2016 року, вона передбачала поділ області на госпітальні округи. Реформа на даному етапі не зачіпає сімейної медицини.

Вінницька область була умовно поділена на три округи. Відповідно, в кожному окрузі будуть лікарні трьох типів: планові  лікарні -  терапевтичне, дитяче, приймальне відділення; лікарня інтенсивного лікування першого рівня – лікарня зразка наявної ЦРЛ; лікарня інтенсивного лікування другого рівня – знаходиться в госпітальному центрі, для нас м. Вінниця, та має додатково вузькопрофільні відділення (кардіологічне, офтальмологічне, ЛОР та інші).

Відповідно до Постанови Кабміну, від 30 листопада 2016 року, процес розпочався. Обласні адміністрації до середини січня 2017 року повинні були розробити та надати на затвердження Кабміну плани госпітальних округів. Я впевнена, що органи влади та керівники медичної галузі Козятинщини, теж володіли даною інформацією. Адже в грудні 2016 року всі готували бюджет та  мали врахувати основні тенденції розвитку галузі  на 2017 рік. Навіть новорічно-різдвяні свята не зняли важливість цієї проблеми. І тут казка закінчилась. Про те, що карта округів створена і Козятинська ЦРЛ отримує статус планової лікарні, було почуто на нараді в департаменті медицини 11 січня.

Козятинщина вмить прокинулася. Скликали позачергові сесії Козятинська міська рада та Козятинська районна. Вони надали відповідні звернення до облдержадміністрації.

Але досвід отримання пустих обіцянок даремно не пройшов. На очах у людей нищиться інфраструктура міста та району, в основному шляхом переводу в сусідні райони. Дії влади та обіцянки люди не сприйняли, бо вони були надто запізнілі та не впевнені. І громада самоорганізувалася. Не чекаючи нічого доброго, люди вийшли на зібрання до пам’ятника Грушевського, але до них ніхто з представників влади не вийшов.

Коли я разом з депутатами направлялася до зібрання, то ми були дуже здивовані кількістю мешканців. Прилеглі вулиці несли потоки людей до площі. Місто такого ще не бачило. Дістало всіх. Влада пояснювала, з острахом в очах, перечитуючи папірці. Люди не повірили. Зібралися вдруге. Ті самі папірці. Ті самі слова. Не повірили. І я не вірю. Зібралися втретє. Не довіряють владі, складно знайти слова надії, але сумні очі людей не дають спокою. Я розумію, що гарантій по збереженню лікарні не може дати ніхто. Влада повинна втрутитися в процес. Як на мене, не на часі переїзд ЦРЛ у нове приміщення. Чому не прораховані втрати і ризики, адже про реформу знали з весни 2016 року? Які кошти направлялися на покращення матеріально-технічної бази? Навіщо знову займатися ремонтами, якщо є відремонтовані приміщення? Чим будемо конкурувати з іншими регіонами? Ці всі питання залишаються відкритими.

Я вірю в вірне та вчасне рішення. Я вірю в прогрес та розвиток медичної галузі. Чекаю втілення реформ, а не їх реклами. Я вірю в створення сучасної міської лікарні.

Тетяна Єрмолаєва 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.