«Їдеш працювати у Польщу? Готуйся стати бидлом!» – історія заробітчанина Неофіційні робочі поїздки до сусідів досі залишаються популярними серед українців

«Їдеш працювати у Польщу? Готуйся стати бидлом!» – історія заробітчанина
Неофіційні робочі поїздки до сусідів досі залишаються популярними серед українців

Герой нашого матеріалу погодився розповісти про свою подорож анонімно. Бо польські роботодавці досі не виплатили йому всі гроші, а публікація у ЗМІ може загрожувати абсолютною невиплатою. Тому ми змінили ім'я. Андрій – звичайний працівник офісу, який щодня приходить на роботу о 9-й ранку. Весь день працює і о 6-й вечора вже вільний. За щоденну роботу з клієнтами Андрій отримував трохи більше мінімальної української зарплати. Знайомий чоловіка запропонував йому роботу, за яку у Польщі платять в рази більше

Хто їде працювати у Польщу

На заробітки відправляються різні люди. Але у поляків уже склався стереотип. Нібито українці постійно п'ють пиво та поводять себе, як «бидло». Проте Андрій розповів, яка насправді складається картинка:  

– До Польщі їде три категорії людей: перші – такі як я, на місяць, аби заробити грошей; друга категорія їде на постійне місце проживання – ці люди відчувають себе дуже розслаблено; третя – ті, хто тікає від проблем, які трапилися в Україні.

Насправді українців у Польщі дуже багато. Вони працюють усюди: на заводах, роблять ремонти та виконують іншу фізичну роботу. Багато хто намагається отримати право залишитися в країні на постійно, тому подають документи на карту побуту.

Яка робота для українців є

Стосовно роботи найпоширеніші та найдоступніші різноробочі професії. Українські агенції, які допомагають у пошуку роботи, пропонують одні вакансії та поки працюють із документами, вакансію закривають.

– Перед тим як їхати в Польщу, я ходив у агентство, бо був не повністю впевнений у своєму знайомому. Я отримав необхідну інформацію, за яку мав заплатити три тисячі гривень. У ціну входив пошук вакансії та віза за одну тисячу гривень. І жодної гарантії, що ти попадеш на ту роботу, яку пообіцяли, – розповідає Андрій.

Чоловік радить використовувати особисті зв'язки, аби бути впевненим, що у чужому місті тебе зустрінуть, допоможуть із житлом та роботою.

– Я їхав до знайомого. Він шукав різні роботи і ми їх виконували. У основному, ми проводили інтернет і копали траншеї. Але там копання траншеї виглядає не так як у нас – прокопали лопатою забули і все. У поляків всі газончики рівні, кущики ростуть, камінчики декоративні. Треба спеціальною лопатою прорізати газон, його легенько підняти і перекласти на плівку, щоб нічого не пошкодити. Потім вузькою лопатою прокопати цю землю, покласти на сторону, розмістити кабель, зверху землею, плівку кинути і засипати газон. Робота довга і дуже кропітка, – розказує Андрій.

 

Адаптація

Якщо їхати на роботу до Польщі, то наш герой радить і навіть наполягає на тому, що потрібно знати бодай елементарні фрази польською. Аби можна було пояснити, що потрібно і зрозуміти, що від тебе потребують інші. Період адаптації до місцевості і роботи – це теж складно.

–  Я не міг працювати фізично 12 годин підряд. У мене навіть на третій день кров носом пішла від перевтоми. Я шокований був, – розповідає заробітчанин. – В Україні я фізично не працював. Те, що ходив у спортивний зал – не рахується.

Андрій за свою першу подорож на заробітки втратив 12 кілограмів ваги.

– Коли працюєш, то не їси. Просто немає можливості. У перший тиждень я всі ціни переводив на українські і здавалося, що все дуже дорого. Але потім виявляється навпаки.

Першого ж тижня наш герой хотів повернутися додому, проте його залишили друзі. Працюючи у Польщі, є ще один важливий момент – те, з ким доведеться жити.

– Ти на роботі попрацював фізично, прийшов додому і маєш відпочити. Тут вагому роль грає компанія, з якою можна поспілкуватися та приготувати їжу після робочого дня.

Скільки заробляють

У Польщі українці можуть заробити від 15 тисяч гривень на місяць. Усе залежить від того, де працювати і скільки. Також є різниця між тим, чи класти гроші на картку чи везти готівку. Наш герой повертався додому із готівкою, адже комісія у банку сягала $100-200.

— Коли я їхав додому, то мені порадили, де краще заховати гроші, щоб їх не вкрали. Тому що в автобусах ріжуть кишені та сумки, – розповідає Андрій.

Крім того, заробітчани бояться залишати гроші в квартирах, де живуть. Часто бувають випадки, коли ті, хто виїжджають, крадуть кошти співмешканців, які ще залишаються працювати.

Потяг, літак чи автобус?

Якщо сьогодні ти вирішив поїхати на заробітки за кордон, то завтра вже можеш бути там. Усе, що потрібно – квитки на транспорт і біометричний закордонний паспорт. А далі, як пощастить. Андрій їхав з Вінниці до Познані.

– Я подзвонив за телефоном, уточнив, коли їде автобус. Мені вислали повідомлення про час відправлення, автобусний номер і навіть фото транспорту. Прийшов на автовокзал, віддав тисячу гривень і в Познані вийшов, – говорить чоловік.

Щонайменше три автобуси кожного дня курсують із Вінниці до Познані. Поїздом теж багато хто користується. Проте, якщо їхати потягом, то потрібно бути готовим до двох-трьох пересадок за подорож. Здебільшого на потязі їдуть ті, хто добре розуміє мову.

– Мене на кордоні запитували, куди я їду. А я нічого не міг відповісти. Добре, що поруч зі мною сидів товариш, який не вперше їхав до Польщі, то він пояснив, що я їду до друга побачити країну, – розповідає наш герой.

Літаком українські заробітчани теж користуються, але менше. Усе через те, що квитки потрібно бронювати за місяць до подорожі. А ціна ідентична ціні квитка на автобус і подорож займає набагато менше часу.

Побут і наркотики

Зв'язатися з рідними немає жодних проблем. Потрібно просто обрати потрібний тарифний план місцевого оператора.

– За 25 злотих на місяць я мав безкоштовні розмови в мережі та 10 ГБ інтернет-трафіку. Щоб подзвонити додому вистачало, – говорить Андрій.

Крім того, яким чином залишатися на зв'язку в іншій країні, потрібно ще й подбати про свою страховку. Андрій оформив її в Україні за 200 гривень. Це була туристична страховка. Робочу можна взяти, вже коли безпосередньо людина перебуває у Польщі на своєму робочому місці. Проте, це теж під питанням, адже українці працюють неофіційно.

Найбільше нашого героя вразили умови життя інших українців на заробітках. Більша частина чоловіків постійно п'є пиво «Оболонь», воно коштує дорожче, ніж місцеве і нагадує людям «смак України». Але ті, хто багато працює фізично і зовсім мало відпочиває – частіше далекобійники – можуть вживати легкі наркотики.

– Там так само, як і в Україні –  всі наркодилери кришовані. У них є заправки, які насправді тільки виглядають як заправки, а насправді там наркотики відмивають великими партіями, – розповідає чоловік.

Наркотики доступніші, ніж в Україні через рівень зарплат. До того ж, поляки масово їх розповсюджують.

– Одного місцевого поляка здибали, то я думав, шо у нього ДЦП, а це його так наркотики розбили, що він йти не міг, – говорить Андрій. – В Україні я ніколи з наркотиками не стикався і не бачив людей під їх дією.

 

Анна Ковальова

2
0
0
0
Коментарі (4)
  • Кузьма Кузьменко

    тільки дебілу здається, що чужина - це молочна ріка з кисельними берігами. У Польщі дуже непросто  працювати. Головна проблема, що тут  працюють за мінімалку і мовчать в рукав, а у Польщі, тіі хто не може адаптуватися,  згадують про "гордість". В Польщі не дають  бухати під час роботи, красти на роботі, обманювати керівництво, влаштовувати на роботі  посиденьки.
  • Влад Лісовий

    Найбільша трагедія що молодь мріє полишити Україну по причині неможливості себе реалізувати.Солдат підписує контракт фінансово злидень.Провоював два роки приходить фінансово злидень плюс покалічений психічно.Без житла і шансів його мати.А це були фізично крепкі хлопці кращі .На війні солдат воюючої країни має отримувати не менше 2 тисячі п'ятсот баксів .Поза війною тисячу баксів США.Поліцейський не менше 400 баксів
  • Володимир Петрович Сушко

    Якщо ти готуєшся стати бидлом в Польщі то ти і в Україні бидло.
  • RIA-Козятин

    Новини Козятищини на нашому Телеграм-каналі: https://telegram.me/RIA_kazatin_bot
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up