Порошенко назвав Героєм лютого ворога та зрадника України Пілсудського

Шпигунська діяльність[ред. • ред. код]

Дослідники стверджують, що Пілсудський заради грошового утримання став агентом японської розвідки[2][3].

Спецоперація з вербування і подальшого використання Пілсудського японцями отримала назву «Вечір». У 1904 році перспективи проголошення незалежності Польщі були туманними, і Пілсудський, розуміючи «дражливість» питання, взявся за діло без узгодження з іншими членами Центрального робітничого комітету ППС, тобто фактично за спиною партії. Забігаючи наперед, скажу, що в майбутньому Пілсудський не раз повторював подібні «фортелі», завжди виправдовуючись одним: «Мета виправдовує засоби»[2].

Налагодження прямого контакту групи Пілсудського з японцями відбулося в Лондоні, де 20 березня 1904 року представник Пілсудського Йодко-Наркевич і японський посланник у Великий Британії Тадасу Хаясі уклали договір про співпрацю у воєнній сфері. Польські соціалісти брали на себе зобов'язання постачати японській стороні інформацію розвідувального характеру. Фіксована щомісячна плата за інформацію становила 90 фунтів стерлінгів (для ППС на той час це були великі гроші)[2][3].

Незабаром Пілсудський передав японцям матеріали розвідувального характеру щодо мобілізаційних заходів Росії напередодні і після початку війни. У свою чергу 22 квітня 1904 року японці поставили Пілсудському низку конкретних завдань розвідувального характеру, а за три дні повідомили про свою готовність виділити йому на створення розвідувальної мережі в Західному Сибіру та Європейській Росії величезної суми в 10 тисяч фунтів стерлінгів[2].

21 травня 1904 року в столиці Австрії Відні відбулася зустріч Пілсудського з японським військовим аташе Таро Уцуномія, на якій сторони обговорили подальшу співпрацю. Дослідники стверджують, що за 1904—1905 роки японці виділили Пілсудському та його компаньйонам за шпигунські послуги понад 33 000 фунтів стерлінгів, що в наш час становить понад 13 мільйонів доларів США. Частину цих грошей було витрачено на придбання зброї та революційну діяльність, а чимало пішло на безбідне приватне життя Пілсудського (252 фунти на місяць, тобто 2 520 царських рублів). Не багато з російських чиновників — «експлуататорів польського народу» — мали тоді такі зарплати[2].

Із закінченням російсько-японської війни шпигунська епопея Юзефа Пілсудського не закінчилася[2]. Були знайдені нові спонсори. Ними стали офіцери австрійської розвідки. 29 вересня 1906 року Пілсудський зустрівся з полковником Францом Каником, начальником штабу 10-го корпусу в Пшемислі. У доповіді про зустріч Каник доповідав своєму керівництву, що Пілсудський запропонував австрійській стороні послуги шпигунського характеру проти Росії взамін за сприяння у закупівлі зброї, дозвіл на створення в австро-угорській Галичині таємних складів зброї та військового спорядження, вишкіл бойовиків, нелегальний перехід австрійсько-російського кордону. Опираючись на бази в Австро-Угорщині, пілсудчики влаштовували терористичні та експропріаційні акції на землях, що входили до складу Російської імперії (останньою великою експропріацією ППС вважають грабіжницький напад на поштовий поїзд біля Бездан, під Вільнюсом, у листопаді 1908 року. У ньому брав участь сам Пілсудський[2]. Було захоплено 200 тисяч рублів)[3].

 

Варшава. Пам'ятник Юзефу Пілсудському

Влітку 1908 року Пілсудський встановив надійні агентурні зв'язки з майором австрійського генерального штабу, начальником політично-розвідувального відділу Львівського корпусу Густавом Ішковським, а в 1910 році домігся від австрійців дозволу на створення легальної воєнізованої організації «Союз стрільців». Назване польське терористичне угруповання не відіграло жодної ролі в боротьбі за незалежність від Російської імперії, але його бойовики склали ядро заколотників проти законної влади Західно-Української Народної Республіки, проголошеної у Львові восени 1918 року після розпаду Австро-Угорської імперії[2].

Автор монографії «Льодяна стіна. Секрети політики Юзефа Пілсудського. 1904—1918»[2] (пол. Lodowa ściana: sekrety polityki Józefa Piłsudskiego 1904–1918) Ришард Свєнтек (Ryszard Świętek) стверджує, що, хоч Пілсудський і його шпигунська організація «Конфідент (Р)» була на утриманні Австро-Угорщини, головною зацікавленою стороною у використанні Пілсудського була Німеччина. Німці прагнули відновлення союзної Німеччині польської держави для створення бар'єру проти російського імперіалізму. Незалежність Польщі проголосили 5 листопада 1916 року австрійський цісар Франц Йосиф І і німецький кайзер Вільгельм II. Польські політичні партії з подякою прийняли дар німецького кайзера і щиро співпрацювали з ним, а Юзеф Пілсудський організував свій збройний легіон, що боровся на боці німців проти держав Антанти[2].

Коментарі (1)
  • Влад Лісовий

    Фактично. всі керівні посади держструктур в Україні зайняті агентами Ізраїлю і Кремля, тому нас обкрадають і знищують. Ми живемо в окупації, але створюється ілюзія, що держава Українська і нібито керують нею і користуються її ресурсами Українці. Але де наші істинно націоанальние кадри? Їх виштовхують в інші країни, або знищують. Вподобай Типова Україна

    Посилання на джерело: https://kazatin.com/ua-i-svit/tipova-ukrayina-10657120.html

Національний банк України (НБУ) встановив офіційний курс валют на сьогодні, 25 квітня 2018 року. По чому нині можна купити...

Наш співрозмовник — пані Марія Хітрова. Їй 27 років. Із них дитинство (10 років) провела в Козятині.

Сьогодні сфера інформаційних технологій - найперспективніша на ринку праці.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up