Світом правлять : секс , гроші і страх. Гроші нам - пастухам, а страху надуємо вам - тупому стаду

Світом правлять : секс , гроші і страх. Гроші нам - пастухам, а страху надуємо вам - тупому стаду

Насправді цінова політика в країнах, що володіють запасами енергоресурсів, повинна виходити з того простого принципу, що належать ці багатства не монополіям, а народу

 В Україні немає влади, є гауляйтери від МВФ
Ще ніколи переговори України з МВФ не були настільки секретними. Ховаються майже всі деталі. Що відбувається?

А ось технологія фіксації цієї власності може бути різна. Наприклад, за допомогою антимонопольного обмеження зростання цін на бензин, як це відбувається в США, де заправити машину коштує в два рази дешевше, ніж в Україні. І ніхто не каже, що американська економіка "не ринкова". Або за допомогою фіксації ціни на рівні собівартості плюс певний рівень прибутку, як в Саудівській Аравії, де ціна палива знаходиться на мінімумі. До речі, Саудівська Аравія входить до тридцятки країн у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму.

У Норвегії зовсім інша система: там високий рівень зарплат дозволяє утримувати і високі ціни на газ для населення (440 євро за тисячу кубів), хоча ця країна є найбільшим експортером енергоресурсів. Але в Норвегії прибуток від продажу газу йде не на бонуси топ-менеджерам державної компанії і не розчиняється в бюджеті, як вода в піску. Норвегія зуміла створити суверенний інвестиційний фонд, який акумулював станом на осінь 2017 року майже трильйон доларів за рахунок перерахування в нього прибутку від продажу енергоносіїв. Навіть якщо в Норвегії закінчиться нафта і газ, норвежцям буде звідки брати додаткові кошти: ресурси фонду вкладені в акції найбільших міжнародних компаній (понад 60%), боргові цінні папери - облігації інвестиційного класу (понад 30%) і нерухомість (від 2 до 5% ).

В даний час доходи від використання активів фонду складають вже 50% планової дохідної частини, а прибуток від продажу енергоресурсів - другі 50%. На кожного норвежця належить 200 тис. Дол. Накопичених у фонді коштів. А тепер дайте відповідь на просте запитання: яка модель застосовується в Україні? Правильна відповідь - "ніяка". Адже у нас є значні запаси газу, унікальна ГТС, підземних сховищ. При цьому ціни для промисловості вище, ніж у багатьох європейських країнах. Тарифи для населення прагнуть до імпортного паритету. Але куди йде Мегаприбуток від продажу газу? Де наш резервний фонд? Щось не чути про такий.

До речі, навіть в дуже далеких планах уряду, коли ціни на газ зростуть ще більше, немає згадки про необхідність створення резервного фонду, який би акумулював прибуток від продажу природних ресурсів, що належать всьому народу ... .. Історія бачила дуже мало прикладів подібного невідповідності між природним і транзитним потенціалом країни і ступенем перерозподілу транспортної маржі і ренти з видобутку природних ресурсів на користь простого народу. А все тому, що система субсидій сформувала унікальну модель слухняності, коли "жебраки моляться на те, що їх злидні гарантована". І тоді влада може спокійно "робити відсутність справи". Як говорив один міністр транспорту часів Кучми: "Світом правлять дві речі: гроші і страх. Гроші ми візьмемо собі, а страх залишимо вам". У наш час людям теж залишили один страх - страх втратити субсидії.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up