Храм медицини

Храм медицини

Людмила Благодир — знаний фармацевт Козятинського краю: “Аптеки відкривають люди, які ніякого стосунку до аптечної служби, аптечної професії не мають. Так не повинно бути”

Усі ми знаємо, що 14-го вересня фармацевти України відзначали своє професійне свято. Журналісти газети “RIA-Козятин” відвідали аптеку в селі Козятин, яку назвали в опитуванні найсправедливішою. Там зараз працює одна із найдосвідченіших фармацевтів, професіонал із 40-літнім стажем — Людмила Миколаївна Благодир. Вона розповіла багато цікавого і корисного. До вашої уваги інтерв’ю з цією цікавою жінкою і її вірш-поздоровлення колегам.

— З чого ви починали свою професійну діяльність?

— З навчання в Житомирському фармацевтичному училищі. Сьогодні, це вже колледж. Закінчила його в 1975 році з червоним дипломом, могла вступити зразу в університет, але вирішили спробувати “цього хліба”. Працювала в Миколаєві в аптекоуправлінні один рік, потім вступила в Запорізький медичний університет на фармацевтичний факультет. У 1981 році закінчила його також з відзнакою. Мені дали направлення у Вінницьку область, запропонували мені Козятин. С тих пір, з 1981 р., живу в Козятині. Працювала в центральній районній аптеці. Потім після відкриття аптеки на ПРБ на 8-Гвардійській запропонували мені працювати там завідувачкою, відкрити ту аптеку. Пропрацювала там 22 роки. Після цього пішла в 2008 році на пенсію за вислугою років. Вирішила відкрити свій бізнес. Були знання, хотілось їх більше дати людям, особливо в селі Козятин, де живу з чоловіком. Вирішила допомогти людям в селі. Побудували аптеку. Відкрили її у 2009 році. Ось скоро буде 10 років, як я тут працюю як завідувачка та власник.

— Тобто професія привела вас в Козятин, де склалася ваша доля як професійна, так і сімейна.

— Так.

— Якщо взяти на сьогодні, що собою являє аптека?

— Аптека все життя була храмом медицини. До нас йшли і за ліками, і за порадою (щось підказати, допомогти ) і як до психолога. Йдуть зі своїми домашніми проблемами, з фармацевтичними, з медичними… Аптека завжди була крайньою точкою, де людина могла отримати професійну допомогу та психологічну.

— З свого дитинства пам’ятаємо, як ходили в аптеку як в музей. Пам’ятаємо цей запах, чистоту. Тоді готували мікстури. А зараз готуєте?

— Коли я працювала в центральній районній аптеці хіміком-аналітиком, тоді ми готували дуже багато ліків (для лікарень також), і стерильні розчини, і очні краплі, порошки. Я їх перевіряла. Рецепти були дуже хороші, підібрані з роками. Багато людей ними користувалось. Вони були дешеві, йшли як індивідуальний підбір для кожної людини. Але прийшла перестройка і заборонили нам готувати ліки.

— Тобто така галузь, як індивідуальні підбори ліків, знищили. Ви вважаєте, що це не правильно?

— Так! Це дуже велика помилка. Тому що людина індивідуальна. І лікування повинно призначатись також індивідуально. Так, повинні бути такі ліки, адже є людина, у якої алергія, у якої непереносимість якихось субстанцій чи ще щось. Тобто, потрібно підбирати індивідуально. І дуже жаль, що знищили таку галузь, як виготовлення ліків. Воно було дешеве, підібране індивідуально під людину і дуже гарні прописи, які роками зберігалися ще від Тибетської медицини. Ми навіть пілюлі колись готували самі в аптеці. Свічки робили ще. Усе було дуже гарно для людей.

— Це свого роду було і зайнятістю для людей?

— Так, і дуже подобалось людям виготовляти саме ліки. Ми дуже багато робили ліків для дитячого відділення, для пологових будинків. Зараз цього немає.

— А що на сьогодні в Україні представлено медичними препаратами в загальному товарообороті, що в імпорті?

— Колись було більше імпорту. Зараз більше переходять на українське. Не тому, що там хтось хоче цього, а заставило життя. Імпортні ліки дуже дорогі. Поки вони скупляться, поки пройдуть митницю, поки пройдуть реєстрацію, стають дуже дорогими для людей. Наші ліки нічим не гірші. Наша фармацевтична промисловість за ці роки вийшла на високий рівень. За професійністю, за якістю вони нічим не поступаються імпортним. І вони в десятки разів дешевші. Наприклад, приходить людина, хоче імпортний препарат (дуже дорого) ми зразу пропонуємо українські, показуємо - є таке і таке. І людина вже вибирає по діючій речовині. Відсоток від загальної кількості ліків — український зростає! Це добре, це розвиток нашої промисловості!

— Люди весь час питають про якість ліків. Ви, як професіонал, відслідковуєте ситуацію про підробні ліки?

— Кожних 5 років ми їздимо на курси підвищення кваліфікації. Я — в Київ в нашу академію Щупіка. Професори, які читають лекції, говорять: “Пояснюйте людям, що від аптеки, яка продає ліки набагато дешевші ніж інші, треба тікати”. Може бути різниця в гривню чи в дві, але не в десять, двадцять чи сімдесят. Якщо препарат в одній аптеці коштує 40 грн, а в другій 10 грн, то з такої аптеки треба тікати. Тому що то дійсно підробка. Якщо аптеки працюють за Законом, то отримують ліки від фармацевтичних фірм. З документами, сертифікатами, проплата йде через банки - там підроблених ліків практично не буває. Але, на жаль, у нас є ще одна форма закупівлі ліків за готівку. Ось там може бути. Я не знаю, де і хто, не можу сказати, що тут є підроблені ліки. Наприклад, там людина взяла “амоксил”, а у вас він гіркий, ось в мене була одна людина, каже: “Дайте мені амоксил, але я його попробую. Я вам заплачу і його заберу, але я його попробую”. Бере і каже мені: “Він гіркий, а в другій аптеці я взяла, а він ніякий”. Ось я не знаю, чому так, хто продає їх і де закупляють ліки. Але якщо працювати за Законом, підробок бути не може.

— А якщо у людини є підозра, то ви як спеціаліст з академічною освітою, скажіть, як звернутися до тих працівників в інших аптеках, щоб бути переконаним, що ліки не підробка?

— Попросити сертифікат якості.

— Усім відомо, що місто Козятин на фоні інших міст відрізняється великою кількістю аптек на душу населення. Як це можна пояснити?

— Мені дуже жаль, тому що аптечна робота перетворилася в бізнес. Не в допомогу людям… І, на жаль, ці аптеки відкривають люди, які ніякого стосунку до аптечної служби, аптечної професії не мають. Так не повинно бути… Так немає ніде в світі.

Ми працювали раніше так: зав аптеки повинна бути людина тільки з вищою фармацевтичною освітою плюс ще має мати категорію. Зараз це знято! Колись був закон, де аптеки відкривалися від 500 метрів одна від іншої, цього теж нема!

Уже другий раз у Верховній Раді реєструється закон “про лікарські засоби”. І так Рада не проголосувала за нього. Згідно з цим законом, аптеки повинні розташовуватись на відстані 500 метрів одна від іншої, як раніше. Аптеку має право відкривати тільки людина з фармацевтичною освітою, з категорією і мати не більше однієї аптеки. Завідувачами аптек повинні бути люди, які пропрацювали не менше 5-ти років у цій сфері, які мають хоча б мінімальну категорію.

Тоді менше буде фальшивих ліків, менше образ буде на аптеки. Аптеки повинні відкривати фармацевти, але не люди - які не мають до цього ніякого стосунку. Кожен повинен робити свою справу!

Ще в цьому законі є про професіоналізм мережі аптек. Їх, згідно з цим проектом, повинні заборонити. Тому що в мережі важко прослідкувати фальшиві ліки! У них дуже величезний товарооборот. І таких мереж не повинно бути, це місце для найбільшої кількості фальшивих ліків.

Якщо аптека одна (маленька) - власник (фармацевт) буде дорожити нею. Ніколи в житті не дозволить собі робити з цього “бізнес”.

Ліки потрібно відпускати за рецептом лікаря. Є безрецептурний продаж, але є ліки, які повинні йти за рецептом. Зараз пишуть на клаптиках паперу, де один і той же препарат йде під різними назвами. І ти намагаєшся пояснити людині, що це одне і те ж! Не беріть три препарати! Ви можете собі зашкодити (зіб’єте собі тиск і т. д). Тобто не професіоналізм лікарів… . Рецептів немає…

Але для того, щоб зробити рецептурний відпуск, як потрібно (як колись був при Союзі). Треба прийняти закон про медичне страхування. Щоб людина знала, що вона йде з рецептом! Ще хочуть ввести електронний рецепт. Він повинен бути зареєстрований, щоб лікар бачив (що виписав), щоб фармацевт бачив, який лікар виписав рецепт.

— Що хочете побажати своїм колегам, пацієнтам?

— Пацієнтам, щоб не хворіли, щоб були здоровими. У аптеку щоб приходили тільки за вітамінами та предметами санітарії і гігієни. А колегам — витримки, натхнення, щоб їх цінували та поважали люди. Звичайно ж всім — здоров’я.

 

Фармацевтам дарую такі віршовані рядки:

Нужным быть

Для всех писателей чужая тема,

Ах, фармацевты пусть их подождут.

Про нас —  ни очерка и ни поэмы,

Но их когда-то все же создадут.

А между тем, все ясно и без спора,

Что вовсе не проста моя стезя.

Нельзя мне ошибиться, как саперу,

Нельзя спешить и отставать нельзя.

Над рецептурой тайною колдуя,

Я должен все суметь и все успеть,

А сердцем помнить истину простую,

Что в каждом дэсиграмме жизнь и смерть.

Я не смущен своею скромной службой,

Не отягчен случайностью судьбы.

Ко мне народ идет.

Я людям нужен

И в том большое счастье - нужным быть!

 

Газета “RIA-Козятин” вітає пані Людмилу Благодир від громади, від солдатів, які служать в Збройних Силах України, з професійним святом. Бажаємо успіху в роботі та в сімейних і родинних стосунках!

Тетяна ЛОЗІНСЬКА, Влад ПОВХ

 

3
0
0
0
Коментарі (1)
  • RIA-Козятин

    Новини Козятищини на нашому Телеграм-каналі: https://telegram.me/RIA_kazatin_bot
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up