Козятинському райвідділу виповнюється 95 років!

Козятинському райвідділу виповнюється 95 років!

Ветерани правоохоронних органів про минуле і сьогодення

У вівторок, 27 березня, відділку поліції у Козятині виповниться 95 років. З цієї нагоди, газета “RIA-Козятин” побувала в музеї та кабінеті ветеранської організації Козятинського РВУМВС.

В музеї сберігається такий шеврон. Він виготовлений на 80-річчя райвідділу вже нині покійним Олексанлром Тихеньким

 

Голова ради — Віктор Щаблевський. Сьогодні цей по-діловому принциповий сивочолий чоловік має 67 років. Працює найманим директором охоронної фірми “Вітязь”, яка надає послуги об’єктам приватної власності.

На Козятинщині Віктора Петровича знають, мабуть, всі представники мого покоління. Він починав працювати в Козятинському райвідділі міліції в далекому 1974 році інспектором дорожнього руху, потім працював начальником.

 

— У мене тоді в районі було 25 організацій, підприємств і установ, які мали транспортні засоби на обліку, — пригадує Віктор Петрович. —  Із них 3750 — державний транспорт, 3500 — приватний, 7000 мотоциклів, 2500 сільськогосподарських машин. У нас три інспектори все це обслуговували. У той час нараховувалося 45 позаштатних працівників, 125 громадських інспекторів при кожній організації. Коли виходили на чергування, в нас були люди скрізь. На сьогоднішній день цього всього відцуралися. Ми колись навіть з пресою працювали день і ніч, в будь-яку пору доби. Ми їдемо на виписки в автобусний парк — з нами преса, в святкові дні проводили рейди по району — з нами преса, медики…

— Як сьогодні живуть ветерани?

— Від аптеки до аптеки. Кожен отримав цю копійчину мізерної пенсії і куди йде? Не в магазин за ковбасою чи маслом, а в аптеку за ліками. Я, наприклад, за один день, тільки на одні уколи витратив 970 грн. Що мені, їх хтось поверне? А я то здоров’я своє угробив де, на роботі. День і ніч. Не маючи ні свята, ні дня народження. Навіть на сесію, коли їздив учитися, мені давали два-три дні. Результат — мізер пенсії і нікому не потрібний. Куди не з’явився — скрізь закриті двері і ніхто тебе не хоче слухати і бачити. А якщо зустрінуть на дорозі наші поліціянти і ти скажеш, що колишній працівник міліції, зразу шукають привід, аби скласти протокол. Я питаю, чому таке ставлення? Відповідають, що їм така вказівка. Кому робити, кому служити і як нам бути???

— Як, на вашу думку, сьогодні працює поліція?

— У межах своєї міри. Сказати, що люди безграмотні — ні. Люди з вищою освітою, молоді. Але їм не вистачає наставників. Нема людей, які їм би підказували, вчасно зупиняли і наставляли. Виходить, що вони працюють в загоні. Якщо нас колись було 120 осіб, з охороною — 140-145, то на сьогодні забрали, райвідділ Козятинський і розформували на Калинівку і Хмільник. Залишили тут мізер. 40 з лихом чоловіків і то — не комплект! Працювати нема кому. Звільнили лінійний відділ на станції Козятин, приєднали до райвідділку. Там же ж люди мають свою специфіку роботи, вони повинні знати все напам’ять: куди повернутись, і по потягах, і по залізниці. Нема сьогодні, скоротили. Бо комусь треба було ці одиниці поставити в Калинівку? Що таке Калинівка? Що, таке велике, грандіозне місто? У нас все позабирали. Нічого нема. Молоді поліцейські, коли з ними розмовляю, кажуть: “Ми не знаємо, яке нас завтра чекає майбутнє. Одна похибка і він вже за бортом. Його звільнили і викинули. Люди, які не знають свого майбутнього, отак і ставляться до своєї роботи. Аби день вівся і хліб ївся. А далеко цим не поїдеш.

— Чи бачите позитиви в роботі сьогоднішньої поліції?

— Позитив залежить від настрою. Як ти сьогодні встав, як тебе дружина з родиною провела, так вона тебе і зустріла. Якщо сьогодні голодно, холодно, і в кишені ні шиша, то який може бути позитив?

— Скільки у вас стажу роботи в правоохоронних органах?

— 23 роки  і 9 місяців. Це з врахуванням чорнобильських. А всього робочого стажу 46 років і 6 місяців. Сюди входить моя праця в училищі, у вагонному депо, в автопарку (10135), робота в районній раді, починаючи з 95 року по 2000 і з 2000 по сьогоднішній день праця в охоронній фірмі (займаюсь наданням робочих місць для людей).

— Що найбільше запам’яталося в роботі у правоохоронних органах в Козятинському райвідділі.

— Будівництво, підняття духу людей. Ми перебудовували приміщення, робили кабінети для прийому людей. Щоб можна було працювати в нормальних умовах. І мали наснагу на майбутнє. А доля розпорядилась так, що попрацювали, збудували, а нарешті нікому не потрібні. Хвороба, госпіталь і дембель.

— Ви очолюєте ветеранську організацію. Що це за організація, скільки людей об’єднує, чим займається?

— Очолюю ветеранську організацію понад 10 років. Нараховується близько 125 осіб, ветеранів, пенсіонерів внутрішніх справ. Стараємся допомогти і словом, і ділом. Відвідати ветеранів, поздоровити ювілярів. Беремо участь, коли відправляємо ветерана в останню путь. На даний момент нам допомагають і діючі працівники поліції, жодного разу ніхто ніколи не відмовив. Фінансово, звичайно, ми не в спромозі багато допомогти, але все, що в наших силах — так. Збираємося разом щоквартально, вирішуємо наболілі питання. Організовуємо вшанування пам’яті чорнобильців, яких немає з нами. Не як свято, а день скорботи. Також відзначаємо день вшанування пенсіонерів внутрішніх справ. З нашими можливостями і станом здоров’я, все, що можемо, робимо.

Своїми думками поділився і заступник ради ветеранів працівників Козятинського РВУМВС  В'ячеслав Гарболінський.

У минулому — заступник начальника райвідділу по роботі з особовим складом 1991-2001 років, працівник правоохоронних органів з 1980 року, зараз має 61 рік, пенсіонер:

— 95 років минуло, коли була перевернута перша сторінка нашого райвідділу міліції. Є багато позитиву, багато людей пройшли через роботу. Усі вкладали велику лепту в боротьбу зі злочинністю. У музеї зібрана нами історія кожного начальника райвідділу, колективів. Це для історії та виховання наступних поколінь. Колись міліція була народна, а зараз, складно так назвати. Дійсно, молоді спеціалісти мають певний потенціал і юридичний, і правовий. Мають натхнення, бажання працювати, але ті негаразди, які творяться в нашому суспільстві, впливають на позитив в їх роботі, в боротьбі зі злочинністю. Якщо слідчий, він повинен займатися слідчою роботою. Оперативник — оперативною. Але сьогодні ті перестановки, які йдуть зверху, злиття певних структур, певних підрозділів в один, створюють метушню. Молодим кадрам важко зорієнтуватися і знайти себе в певній ситуації. Одна із проблем у відділі поліції - відсутність наставників, які були колись у нас. Це такий негатив у роботі.

— А про життя пенсіонерів МВС...

— Ми дійсно незахищені і держава нас кинула під ноги. Я був неодноразово на мітингах під кабміном, ВР і розумію, що ми владі не потрібні. Коли починається передвиборча компанія, починається політична діарея, А як тільки вибрали, починається політичний запор і всі обіцянки йдуть в нікуди. А проблема наша в чому: приведу слова Шевченка: “Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить. А на державному престолі кабан годований сидить”... Бажаю працівникам натхнення, бадьорості, енергії і щоб не тільки селфі створювали спільно з народом, а дійсно робота була на благо людей. Щоб мешканці міста бачили позитив в роботі. Тоді буде все добре.

У свою чергу голова ради ветеранів Козятинського райвідділу пан Щаблевський передав через нашу газету своє поздоровлення з нагоди 95-річного ювілею Козятинської міліції-поліції:

— По-перше, хочеться побажати всім пенсіонерам, ветеранам поліції, працюючим працівникам поліції міцного здоров’я, наснаги в роботі, відданості. Наступним пунктом — поближче працювати з пресою. Побільше висвітлювати всі свої негаразди, перемоги. Щоб люди бачили, які є біди і в роботі, і в потребах, і, звичайно, щоб влада трохи повернулася обличчям: не тільки вимагали, заставляли, але й допомагали. Щоб ми сьогодні не сиділи в холодних приміщеннях, що мерзнуть руки, коли пишеш. Щоб сьогодні не стояли з простянутою рукою, щоб не жебрали пального і запасних частин до машин. Тому що спільна праця поліції, народу, преси та інших органів влади — це велика запорука перемоги над тією злочинністю, яка скоюється, над тими дрібними крадіжками, які скоюються. А чому крадуть — тому що сьогодні соціально не захищений ніхто.

Продовження в подальших публікаціях.


 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up