Любов Грижибовецька відмічає 90-річчя!

Чудовій жінці, люблячій матері, турботливій бабусі й прабабусі, вірній подрузі та доброзичливій сусідці Любові Павлівні Грижибовецькій 16 березня виповняється  90 (!) років.

Ювілярка — сибірячка

До Козятина Любов Павлівна приїхала майже 60 років тому з далекого Сибіру. Її батько працював на залізниці. Він і познайомив доньку з майбутнім чоловіком, своїм співробітником Борисом Людвиговичем у 1946 році. Хлопець був родом з села Мала Клітинка, що на Козятинщині.

Кожен рік пані Люба з сім’єю їздила у відпустку в Україну до родичів чоловіка.

— Україна сподобалася мені з першого погляду. Тут тепло, багато фруктів, все дешево, люди щирі та веселі, — згадує вона сьогодні. — Козятин тоді був звичайним залізничним містечком. Таких багато в мене на батьківщині.

Дитячі роки Любов Павлівна провела в станиці Топки Кемеровської області, а потім її батька направили працювати в Сибір. У далекому 1959 році родина Грижибовецьких переїхала на Козятинщину. Оселилися в районі ПРБ.

Пам’ятає вредну стару діву

— У  Козятині я працювати в бухгалтерії на залізниці, — пригадує ювілярка. — Зі всіма в мене були дуже теплі стосунки. Начальник у нас був спочатку Олександр Олександрович Туржанский, потім — Борис Іванович Прядко. Я з ними прекрасно ладила. Єдина людина, з якою в мене були конфлікти, — головний бухгалтер Марія Трофимівна Огородник. Це була стара діва, яка не переносила молодих веселих дівчат. Вона намагалася використовувати мене, посилала в Комсомольске за продуктам. Каже: “Любка, ти їдеш в Комсомольське!? Купи мені яєць, курку…” Спочатку я сумлінно виконувала її завдання. Потім главбухша почала не пускати мене на вихідні, викликати на роботу, коли завгодно. Це швидко мені набридло. Я, хоча й добра людина, але терпіти зневажливе ставлення не погодилась. Олександр Туржанський умовив мене трошки потерпіти, а потім перевів мене в інший відділ.

Ювілей відмітять після посту

У Любові та Бориса у коханні народилося два сини Віктор та Володимир. У Любові Павлівни три внука і сім правнуків. Частина з них живе в Росії. Усі родичі хочуть зібратися на ювілей до пані Любові. Вона їх всіх запросила на травень, зважаючи, що зараз піст.

— Я дуже люблю свою сім’ю, завжди турбуюсь, щоб усі були ситі й доглянуті. Полюбляю пекти — торти, тістечка, печиво. Сусідські дітки постійно заходять до мене на щось смачненьке. Колись навчилась навіть готувати гарний борщ, — посміхаючись каже Любов Павлівна.

А ще у неї було захоплення — вишивання. Дуже багато гарних речей, зроблених своїми руками, вона майже всі подарувала своїм друзям і знайомим.

— Хай ці речі нагадують їм про мене, — каже жінка.

Багато відзнак за життя

Під час війни Любов Грижибовецька в бойових діях участі не брала — мала бронь від залізниці. Але за працю в тилу має багато відзнак. Це медаль “За доблесну працю у Велику Вітчизняну війну 1941-1945 рр”, медалі “Захисник Вітчизни”, “50 років Перемоги”, “60 років Перемоги”, “65 років Перемоги”, відзнака “Переможець соціалістичних змагань” та медаль “Ветеран праці”.

Її оточують друзі

Ще в далекі радянські часи на роботі Любов Павлівна познайомилася з Надією Романівною Мельничук, яка стала її найкращою подругою на довгі роки. Її чоловік, Григорій Євтихович, який і познайомив нас зі старожителькою, багато розповів про цю чудову дружбу.

— Я ніколи не бачив такої дружби між жінками, — каже він. — Дуже шкода, що моя жінка вже не зможе поздоровити пані Любу з 90-річчям. Але це життя, треба радіти тому, що є.

Користуючись нагодою пан Григорій через газету “RIA-Козятин” поздоровляє Любов Грижибовецьку з ювілеєм. Побажання найщиріші — здоров’я, гарного настрою, бадьорості та оптимізму!

Колектив газети “RIA-Козятин” приєднується до поздоровлень та бажає Любові Павлівні гарну теплу зустріч з родичами на честь 90-річчя.

Рецепт довголіття

— Я завжди була активна: ходила на роботу тільки пішки, бігала, робила фізичні вправи. Навіть зараз роблю кожен день зарядку. Коли тіло бадьоре, то й душа молодіє! — ділиться секретом свого довголіття ювілярка. — А ще я завжди зі всіма привітна і люблю проводити час з людьми літнього віку, дітьми і тваринами — від цього надовго стає тепліше на серці.

Ювелярка Любов Павлівна з молодшим сином Володимиром (зліва) та другом сім’ї Григорієм Мельничуком (справа)

Світлини внуків та правнуків завжди перед очима у люблячої бабусі.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.