Наше майбутнє покоління у фотоконкурсі “Міні-Містер”

Наше майбутнє покоління у фотоконкурсі “Міні-Містер”

Молоді за віком родини бажають батькам терпіння, а дітям — здоров’я (продовження)

Юний художник Максим Гомель

Мама містера Максима Ольга Миколаївна розповіла, що сину 10 років.

— Він у мене малює з пелюшок, можна так сказати!, — гордиться жінка. — Він ходить в художню школу, в нього є талант: дуже гарні картини малює. Хороша дитина, працьовитий, допомагає. Я пишаюся своїм сином! Тематика його малюнків різна. Він і тварин малює, і машини. Складає з лего різні фігурки. Сам вигадує і складає. У козятинську художню школу ходить із 4-х років. Його прийняла туди хороший педагог Інга Іванівна Загайкевич. Спочатку вона сказала, що таких малих діток не бере, але мого сина візьме, бо в нього є талант. У нас вдома є навіть міні-галерея. Я сама теж вчилася на художника-модельєра 3 роки. Коли була вагітна, теж малювала. Працюю зараз не за фахом, а інженером з охорони праці. Таким маленьким діткам, як мій синочок, я б хотіла побажати щастя і здоров’я — це найголовніше, мені здається. А далі — все буде.

Олександр Поліщук вже сідає на шпагат!

Мама Марина розповіла, що сину 1 рік і 8 місяців.

— Це моя друга дитина. Перша — донька Ірина, яка навчається у 3 класі, їй 8 років. У сина це перший конкурс, бо з дівчинкою ми брали участь у інших конкурсах, — каже вона. Саша хлопчик розумний, гарний, дуже рано почав говорити, ходити. Зараз займається спортом: пробує сідати на шпагат, кувирки робить, лазить на французькій драбині до самого верху, віджимається. Найперше його слово — “мама”. Я за фахом фінансист, а батько тимчасово не працює. Родинам, у яких виховуються маленькі дітки, хотіла побажати б, що вони були здорові, щоб у батьків була змога приділяти дітям багато уваги, щоб вистачало грошей.

Кіріл та Нікіта Пісоцькі дуже різні

Марина Леонідівна Пісоцька, мама Нікіти та Кіріла, які стали учасниками конкурсу “Міні-Містер”. Кіріл народився 24 вересня, йому 10 років, а Нікіта народився 15 листопада і йому 9 років.

— Вони дві зовсім різні дитини, — розповідає мама. — Старший більше обожнює танці, як я колись, а менший більш спокійніший, любить погратися, помалювати. Навчаються в інтернат-гімназії. Стараються щось допомогти по дому мені. Я зараз тимчасово непрацююча, а тато хлопчиків працює будівельником. Молодим родинам, в яких виховуються маленькі дітки, я б хотіла побажати побільше спілкуватися зі своєю малечею, довіряти їй. Не потрібно повністю занурюватися в роботу, потрібно постійно знаходити час для дітей, давати їм підтримку, приділяти більше уваги. І головне, мабуть, вміти вислухати своїх дітей .

Іллюша Матюха нічого не шкодує

Ганна Леонардівна Сокальська, мама Іллюші, якому 3 роки, розповіла, що її синочок веселий, добрий.

— Завжди каже: “Мамочко, я тебе сильно-сильно люблю”, розцілує мене. Він такий щедрий, не жаліє нічого, хоче завжди поділитися, стає вже маленьким помічником. Наприклад, картоплю почищу, він мені її несе, підносить віника, замітає.

— Він ходить у дитсадочок?

— Не ходимо, бо в нас була така ситуація. Я його завела у дитсадок, що біля поліції, залишила його на годину. Приходжу його забирати, а він плаче криком. Я вже його на велосипед посадила, їдемо вже додому і питаю його: «Іллюша, як тобі в садочку сподобалося?» «Ні». « А чого тобі не сподобалося?» «Мене тітка брала ось так» «А чого вона тебе так брала?» «Бо я плакав, хотів до мами, хотів взяти іграшку. А вона каже, що не можна». Наступного дня я його знову завела на годину. Приходжу його забирати, він сидить в кутку, всі дітки сидять біля виховательки, вона читає книжку, а він сидить в кутку і плаче. І все. І на третій день нізащо не захотів йти, а так хотів в садочок, геть щеплення хотів робити сам. «Мамо, ходімо, тітка мені укольчик зробить, я піду в садочок». Виходить, що відбили йому так охоту.

— Що б ви хотіли побажати молодим сім’ям, в яких також виховуються маленькі діти?

— Щоб дітки були здорові, щасливі. Найголовніше. Щоб мами були щасливі, що в них такі дітки виростають. Щоб батьки допомагали їх глядіти, бо бувають різні життєві ситуації.

 

Ілля Журавльов буде музикантом

Мама Юлія Володимирівна каже, що йому зараз 2 рочки і 4 місяці.

— Він активний, розумний, — розповідає про сина. — Ми вже знаємо майже всю абетку, дуже полюбляє барабани. Ми приїжджаємо в музичну школу до бабусі і барабанимо на великих барабанах. Бабуся вчить вже його правильно в ритм стукати, хоча я кажу, що ще рано. Але він дуже здібний і старається схопити все з першого разу, любить танцювати.

— Я так розумію, що ви з часом його віддасте в музичну школу?

— Це навіть не обговорюється. У нас це йде з покоління в покоління. Бабуся музикант, дідусь музикант, мама, можливо і буде. Бабуся в нас директор Самгородської музичної школи. А дідусь — начальник відділу культури району.

Я — викладач естрадного вокалу та фортепіано, зараз в декретній відпустці.

Батько в нас старший лейтенант поліції.  Папину професію поліцейського також дуже любить і в нас є цілий автопарк з поліцейських машин.

— Що б ви хотіли побажати сім’ям, в яких виховуються маленькі діти?

— Щоб дітки були всі здорові, а батькам терпіння, щоб більше розвивали свою дитину, щоб водили їх в якісь групи. Як, наприклад, «Світанок» біля «Грошу». Це — центр розвитку дитини. Там кажуть, що добре працюють і на дрібну моторику і пластиліном ліплять. Ми туди хочемо з весни попробувати піти, бо дуже хороші відгуки.

Ваня Березнюк дуже серйозний

Мама Вані Вікторія розповіла, що синові 7 років, вона — домогосподарка. Хлопчик навчається в першому класі у школі №2. Ваня дуже добрий, щедрий, щирий, розумний хлопчик. Уже три роки вивчає англійську мову. Стільки ж грає у шахи. Любить танцювати. Має багато друзів. Часто допомагає мамі по господарству. Дуже любить складати з ЛЕГО ціле місто, а потім з батьком переробляти на різну техніку. Тато Олександр працює апаратником борошно-мельного виробництва на заводі.

— У свої 7 років Ваня дуже серйозний хлопчик, — каже пані Вікторія. — Він у нас перший, але дуже хоче сестричку. Ми його дуже любимо і вкладаємо в його виховання все тепло і любов. Хочемо, щоб виріс здоровий, чесний, щасливий і ніколи не забував про людяність.

Молодим сім'ям хочемо побажати терпіння, даруйте дітям тепло, ласку, кожну вільну хвилину адже маленькими вони будуть не довго. І щоб ваша дитина не зробила, ніколи не піднімайте на неї руки і не пораньте словом душу. Любіть своїх дітей, адже це наше майбутнє.

Віталій Коломієць вокаліст і футболіст

Наіра Коломієць, мама 9-річного учасника конкурсу «Міні-Містер», розповіла, що син навчається у школі-гімназії. Він ходить на вокал. Вже виборював навіть перше місце в Козятині. Ходить на футбол також. Планує записатися на баскетбол і на волейбол.

Отож, дуже енергійний хлопчик. Старша сестричка Сніжана, якій 11 років, допомагає йому з уроками. Саме вона ходить на вокал з Віталієм, але займається танцями окремо. Молодим сім’ям, в яких виховуються маленькі дітки, подружжя Коломійців бажає терпіння, допомоги від батьків. А діти, щоб слухались батьків. Найголовніше, здоров`я має бути на першому місці.

Даниїл Тишковець мріє про собачку

Ірина Тишковець — мама містера, якому 7 років, розповіла, що він вчиться в школі №2, в 1 класі. За її словами, синочок дуже непосидючий, як шило. Любить малювати природу, маму і себе. Його мрія — мати друга маленьку собачку. Вдома він завжди допомагає наводити порядок в квартирі, складає всі речі по своїх місцях.

Батьки Даниїла — залізничники. Вони бажають таким сім’ям, в яких також виховуються маленькі дітки, найбільше — терпіння, діткам — здоров`я. Головне, щоб були здорові.



Давід Луцик - радість у сім’ї

Молода родина, в якій виховується Міні-містер Давід Луцик — це активна сім'я, яка проживає у с. Козятин. Батько Костя (21) — військовослужбовець за контрактом у ЗСУ на даний момент виконує свій обов'язок в районі проведення ООС.

Мати — Богдана (23) домогосподиня, зараз знаходиться в декреті.

—  Наше маленьке янголятко Давідик — татова гордість і мамина радість)1 р. і 2 міс. У планах на майбутнє в нас багато чого, все як у всіх, налагодження якихось побутових і життєвих проблемних питань.

Хочеться простого сімейного щастя, чоловіка поруч, і жити нормальним життям. А все інше - діло наживне, разом ми впораємося і здолаємо всі негаразди, аби були всі здорові, мати бажання і докладати при цьому зусиль. Щоб в дитини було все, свій куточок, і можливості реалізувати себе в житті. Ми взяли участь у конкурсі задля цікавості, хотіли подивитися на інших діток, яке майбутнє покоління підростає, і заодно поділитися своїм маленьким щастям. Для нас не головне перемога, а просто участь в конкурсі, в будь-якому випадку ми щасливі і неймовірно пишаємось своїм сином. Для нас він  маленький мужчина, жменька щастя і номер один в нашому житті.

Олександр Маханьок з Дніпра

Народився 10 липня 2018. Зараз мешкає з батьками в Дніпрі. Дуже веселий і активний малюк. Він завжди посміхається, улюблений колір — червоний. Найулюбленіша страва — картопляне пюре. Полюбляє масаж спини і боїться лоскоту. Батькову бороду гладить і цілує.

Не пропускає моменту схопити маму за зачіску.

З вікна веде нагляд за автівками і любить топати по кімнаті. Не хоче ніколи залишатися наодинці навіть на хвилинку, збирає біля себе завжди всю родину і тоді заспокоюється.

Тимофій Мусієнко — мамин помічник!

— Нашому містеру Тимофійчику 6 років, він ходить в перший клас і підростає справжнім чоловіком, — розповіла мама хлопчика. — Він допомагає мені в домашніх справах з власного бажання.

Тимофій дуже охочий до навчання, любить пізнавати нове, завзято вчиться читати, активно вивчає англійську мову. Також ми водимо нашого синочка на карате. Він із задоволенням займається бойовими мистецтвами.

Незважаючи на досить дорослі прагнення - Тимофійчик все ж залишається веселою і життєрадісною дитиною, любить пустувати, гратися в ігри, особливо у сімейному колі. Особливо радіє, коли ми з чоловіком приділяємо йому багато уваги, влаштовуємо сімейні свята із домашніми смаколиками і розмовами на цікаві для синочка теми.

Від себе хочемо побажати усім гармонійного сімейного щастя та мирного неба над головою!

 

0
1
0
0
Сьогодні у Козятині Сьогодні у Козятині
Якщо не місцевий, проголосувати  —  не проблема Якщо не місцевий, проголосувати — не проблема
Погоріли електроприлади. Чи насправді в усьому винен вітер? Погоріли електроприлади. Чи насправді в усьому винен вітер? Вітри повертаються Вітри повертаються Фото дня: занедбана і спустошена територія бувшого "НГЧ" Фото дня: занедбана і спустошена територія бувшого "НГЧ" Фото дня: у Козятині "латають" ями Фото дня: у Козятині "латають" ями
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up