Швейній фабриці виповнюється 75

Швейній фабриці виповнюється 75
  • Чи знали ви, що сто двадцять років тому у Козятині було цілих три заводи й один із них зберігся до нашого часу, щоправда, нині виробляє зовсім іншу продукцію.
  • Мова йде про фабрику на тій стороні. Сьогодні там шиють одяг, а століття тому варили пиво.
  • Ми покажемо, як виглядали пляшки, в яких продавали козятинське пиво і розкажемо цікаві факти про підприємство

Козятинська швейна фабрика цьогоріч святкує ювілей. Та мало хто знає, що це — одне із найдавніших підприємств сучасного Козятина не залізничного напрямку. За час свого існування воно не раз змінювало профіль своєї діяльності, а почалося все із виробництва пива.

Працювало вісім осіб

Коли саме у Козятині відкрили пивзавод — достеменно не відомо. За однією з версій, він почав працювати на початку ХХ століття, а до цього пиво, яке продавали у місцевих корчмах, привозили з Бердичева. За іншою версією, яку ми почули від Лілії Макаревич, директорки Музею історії міста, пивзавод могли відкрити дещо раніше.

— У нас є архівний документ, який переписали слідопити, і в цьому документі вказано, що пивзавод був відкритий у 1884 році, — розповідає Лілія Макаревич. — На той момент там працювало вісім осіб. Джерело, в якому слідопити знайшли цю інформацію, не вказано.

На карті Козятина, яка датується 1908 роком, пивзавод, про який йде мова, уже позначений. Знайшли ми про нього інформацію і в іншому джерелі — довіднику «Південно-західний край» за 1913 рік. Там вказано, що у місті працював пивзавод під назвою Козятинський № 16. Очевидно, він був філією іншого пивзаводу, втім якого саме — невідомо.

— Завод належав Лехно-Васютинському, племіннику Мар’яна Васютинського, землевласника, який володів землями села Козятина і більшої частини сучасного міста Козятина, — каже Лілія Макаревич. — Можливо, першим власником був саме Мар’ян, а після його смерті завод, як і всі цінні папери та землі, перейшов у спадок племіннику. Пивзавод займав основну споруду швейної фабрики, яка найстаріша. Старожили, будівельники і робітники, які там працювали, розповідали нам, що коли рили там траншеї, досить часто знаходили фрагменти старовинних пляшок з-під пива.

Пробки заливали сургучом

Як виглядали пляшки з Козятинського пивзаводу, можна побачити на власні очі. Одна з таких зберігається у фондах Музею історії міста. Вона має досить незвичну продовгувату форму і зовсім не схожа на ті пляшки, в яких продають пиво сьогодні. Хіба що кольором скла.

— Ця пляшка 1923 року, — показує директорка музею. — Її виготовили за індивідуальним дизайном для виставки.

Експонат передала до фондів музею Людмила. Її прадідусь Кіндрат, що мешкав у Кордишівці, працював візником у пана, який був справжнім шанувальником нашого пива.

— Мій прадідусь коней дивився, лікував, землю своїм дітям купляв за ці гроші, — розповідає Людмила. — А пан любив пиво. Пляшок у нас ціла купа лежала в дворі в селі, де вже мій дідусь жив. Там такі були і чотиригранні, і круглі. Вони зовсім не схожі на сучасні, але вони були дуже різні. Навіть колір був різний. Я так думаю, там багато було видів пива, і вони мабуть наливали різні види в різні пляшки. Я собі дві взяла, одну віддала в музей, одна розбилася вдома.

У цих пляшок був не лише незвичний дизайн, а й кришки. Дідусь Людмили розповідав, що пиво в пляшках із нашого пивзаводу закривали корками, а зверху заливали сургучом — смолою, яку в давнину використовували для того, щоб запечатувати листи і ставити печатки.

Дав назву вулиці

Керуючим Козятинського пивзаводу був В’ячеслав Поляк. Неподалік від швейної фабрики є ставок, який в народі називають «Поліка». Імовірніше за все, він належав саме В’ячеславу Поляку і можливо він сам мешкав десь на тій стороні, неподалік від пивзаводу. А вулиця, на якій розташовувався завод, колись називалася Пивною. Так стверджує в одній зі своїх статтей дослідниця історії Зоя Вільчинська.

Про те, що у східній частині міста була вулиця Пивна, чули ми і від місцевих жителів. Одна жінка, яка в дитинстві мешкала на тій стороні, розповідала, що її мамі колись прийшов лист, де адресою була вказана вулиця Пивна із номером будинку.

В Радянський час закрився

Коли владу у Козятині захопили більшовики, пивзавод націоналізували. І це стало для підприємства початком кінця. Остаточно пивзавод перестав функціонувати у 1927 році. Існують різні версії стосовно того, чому він закрився. Є думка, що підприємство могло не витримати конкуренції із заводом у Бердичеві. За іншою версією, просто не знайшлося відповідних фахівців, які б налагодили процес виробництва так, як це було при В’ячеславу Поляку. Якою б не була причина, результат один — обладнання з пивзаводу вивезли, але приміщення не пустувало.

Як розповіла нам Лілія Макаревич, пивзавод перепрофілювали на плодово-овочевий комбінат. Втім і цьому підприємству не судилося довго прожити — вже за декілька років плодово-овочевий комбінат закрили. Тоді ж на базі колишнього пивзаводу відкрили завод із виробництва гумового взуття. У якому саме році це було — достеменно невідомо.

Виготовляли навіть дека

Вже після Другої світової війни завод перепрофілювався на швейну фабрику. Втім різні джерела наводять різні дати. Зоя Вільчинська пише, що приміщення колишнього пивзаводу передали під швейну фабрику у 1947 році. Втім офіційну назву «Козятинська швейна фабрика» це підприємство отримало аж у 1964-му, про що свідчить архівний документ, яким із нами поділилася директорка Музею історії міста.

Тож чого тільки не виробляли на заводі за більш ніж століття його існування — і пиво варили, і овочі з плодами переробляли, і гумові чоботи робили. Був навіть період, коли там виготовляли дека. Про це нам розповіла Людмила, яка передала до фондів музею пляшку з нашого пивзаводу.

— Моя свекруха там колись працювала бухгалтером, спочатку на тому заводі чоботи виробляли, а потім дека, — каже жінка. — Вона виписувала на хату залізо, але з заводу не могли дати залізом, тільки товаром, деками. Свекруха просила, щоб залізо не гнули, бо треба було дах крити, але залізо не можна було видати. Це вже було десь в 60-их роках.

 

Читайте також:

Шість фактів про вулицю Винниченка, які ви не знали

Козятинчани, які увійшли в історію України

Нашому ПРБ виповнюється 65 років

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (6)
  • Лариса Цымбалюк

    Цікава розповідь про нашу славетну швейну фабрику. Скількі козятинчанок на ній працювало! Прилеглі вулиці перед початком/закінченням роботи в цьому районі заповнені: саме йдуть на зміну чи повертаються з роботи.

    Дуже дивує необізнаність коментаторів щодо "розголошення" нібито таємниць. Та відкрийте google.com.ua/maps/ і побачете що всі об'єкти є на картах і Інтернеті,  і не показуйте свою дурість.

    Дякую ва, Олено, що прдовжуєте дописи про історію нашого міста.
  • Микола Бернатович

    На тій стороні.Це класний мікрорайон.
  • Александр Переуда

    Якщо прилетить, я тобі суко без наркозу яйця вирву!!!
  • Елена Янкевич

    На зону похожа

keyboard_arrow_up