Тримай небо, Янголе. Ми тебе пам'ятаємо...

Цього дня 4 роки тому цей хлопчисько побачив колону машин, що рушила з Іловайська. Білі прапори. Під склом таблички "Діти". Він був на посту, в бінокль побачив, що з машин виходять озброєні чоловіки. По рації встиг попередити про небезпеку. А далі 21-річний юнак відстрелювався, намагаючись стримати ворога. Не кинув пост, не зрадив присязі і Батьківщині. Він стріляв з різних позицій, намагаючись ввести ворога в оману, ніби тут цілий загін військових. Загинув у нерівному бою...

Вадіку, я не знаю, які казки читали тобі в дитинстві матуся й бабуся. На яких прикладах тебе виховували. Але знаю, що дуже правильні казки. Бо такі чоловіки, такі сини і є Україна.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.