Центр польської культури ім. Тимоша Падури відсвяткує десятиріччя

Про створення, історію становлення та повсякденні справи Центру газеті “RIA-Козятин” розповіла голова цієї організації Наталя Чайковська.

— Ініціатива створення походила від групи мешканців Козятина, які мали польські коріння. Спочатку були проблеми з реєстрацією в відділі юстиції. У 2007 році Тимош Падура, ім’ям якого ми назвали наш “Центр”, не був відомий. На час заснування “Центру” деякі вважали його націоналістом. Але ми перемогли чиновників. І наша організація отримала ім’я цього найталановитішого митця!

Тимош Падура, це польсько-український поет, композитор і торбаніст. Його пісню "Гей, соколи!" ("Hej, sokoły"), що лунала у фільмі Єжи Гофмана "Вогнем і мечем", знають усі. Він написав пісню про Устима Кармалюка "За Сибіром сонце сходить", до його поезії "Лірник" Микола Лисенко написав музику. Народився Тимош у містечку Іллінці Вінницької області. Його називають польським кобзарем із українським серцем. Помер 70-річний пан Падура 8 вересня 1871 р. у Козятині в будинку свого друга Маріана Васютинського. Похований в Махнівці Козятинського району (колишнє Комсомольське). Знайшли його могилу зовсім недавно. І про це взнав весь світ.

— Про Тимоша Падуру  я дізналася від пана Богдана Сиваківського, викладача, поета, громадського діяча з Козятина, — розповідає Наталя Борисівна. — Він дуже багато зробив для популяризації цього польсько-українського діяча культури.

За словами пані Наталі, на сьогодні фінансову, юридичну та культурну підтримку Центр польської культури отримує від польських партнерів з таких міст, як Варшава, Клєчєва, Конін, а також від Генерального консульства Польщі у Вінниці. Польські партнери приїздили на 10-річчя Польської cуботньо-недільної школи.

Центр об’єднує творчих людей

Центр об’єднує близько 300 осіб. Більшість з них мають польське походження. Але багато є людей, які просто цікавляться польською культурою. Збираються учасники організації на базі школи №1. Там обладнаний кабінет польської мови. Коли приходить багато людей, зустрічі відбуваються в шкільній актовій залі. При організації діють: Польська суботньо-недільна школа, фольклорний ансамбль “Podolski Kwiat”, молодіжний вокальний ансамбль “Podolskie świderki”, Кіноклуб, Театральний гурток, Польське Коло Господинь Козятинських.  Щодо останнього, то це зібрання жінок. Вони вивчають регіональну кухню, збирають рецепти приготування автентичних страв. Жінки організовують світлиці регіональної польсько-подільської кухні. Страви готують за рецептами своїх бабусь. У мріях цього кола — видати збірку рецептів.

Польська суботньо-недільна школа в минулому році відсвяткувала десятиріччя, а ансамбль “Podolski Kwiat” святкуватиме в цьому році.  Його склад приймає вже друге покоління учасників. Що цікаво, колектив відомий у Польщі набагато більше, ніж на батьківщині. Кожний рік “Podolski Kwiat” виступає на фестивалях у Польщі та в Україні, презентуючи поляків, які живуть на Поділлі. Дуже часто колектив відвідує різні урочистості в Польщі.

— Ансамбль виступає поки що в стилізованих костюмах, — каже Наталя Чайковська. — Справжнє національне вбрання польські партнери пообіцяли подарувати до десятиріччя “Центру”.

Люблять мандрувати

“Центр польської культури” багато подорожує. Як Україною, так і до Польщі. Хоча раніше таких поїздок було набагато більше. Дорослі учасники “Центру” полюбляють організовувати туристично-історичні поїздки. Відвідали в Кременці музей польського поета і драматурга Юліуша Словацького. У рамках поїздки “Слідами поляків” побували в Бердичівському монастирі Босих Кармелітів, в музеї польського письменника Джозефа Конрада. Відбулися поїздки в Київ на екскурсії по пам’ятках архітектури. Зокрема відвідали меморіал “Биківня”. Адже у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 1930-1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряду із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. У 1994 році тут заснований Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є національним історико-меморіальним заповідником.

Співпраця з поляками в Польщі

Щорічно козятинці приїздять у польське місто Вроцлав на урочистості з приводу початку акції “Могилу прадіда збережи від забуття”. Мета акції навчити молоде покоління, що без минулого нема майбутнього. По всіх школах Польщі збирають “символічний злотий”. Влітку волонтери роз’їжджаються по місцях колишнього проживання поляків у нас та наводять лад на кладовищах. Трапляються цікаві знахідки — могили відомих польських діячів, які померли на Україні та вважалися зниклими безвісти.

Діти з Центру влітку їдуть до Польщі та живуть у польських сім’ях. Так вони краще можуть вивчити та приєднатися до польської культури.

Центр об’єднав різних людей — католиків, православних, поляків, українців, вірмен… — Ми ніколи не конфліктуємо щодо національності чи віросповідання. У наш важкий час дуже потрібно мати такий осередок доброзичливості та просвіти, — підсумовує свою розповідь Наталя Чайковська.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.