Фолкнер and Фейнман: ТОП-5 книг, які варто прочитати у травні

  • Наприкінці кожного місяця редакція RIA/20хвилин разом із літературознавцем та координатором подій у Книгарні "Є" Олександром Вешелені відбирає п’ять книжок, які на нашу думку варто прочитати.
  • У цій добірці ми зібрали твори Вільяма Фолкнера, Річарда Фейнмана, В. Домонтовича, Єнді Лі та спогади Павла Скоропадського.
     
Фолкнер and Фейнман: ТОП-5 книг, які варто прочитати у травні

Травень традиційно насичений різними подіями, але в них варто відшукати орієнтири в питаннях найактуальніших: що таке людина, соціум, історія, наука, мистецтво? Поживу для роздумів, переживань і переосмислень пропонуємо в травневій добірці книжок українських та закордонних авторів.

Варто відвідати

Сімейний кемп "Освітній експеримент" на Вінниччині


«Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 грудень 1918»

Рівно 100 років тому у Києві до влади на короткий час прийшов Павло Скоропадський – і це був фактичний старт Української держави як самостійного політичного суб’єкту. Відчути атмосферу тієї доби і зрозуміти, як український аристократ, що зріс у Російській імперії і царському війську, став найсвідомішим будівничим національного організму, можна завдяки фантастичним спогадам самого Скоропадського.

У них без прикрас, притаманних «лівому» крилу українських державотворців, йдеться про історичні випробування, що лягли на плечі діячів Української революції, і про те, що згаяні шанси все ж не залишилися безслідними в нашій історії. Писані вже після втечі в еміграцію, мемуари гетьмана розкривають нам світ непересічної особистості.

Прикметно, що сьогодні доступне також видання в українському перекладі, що фактично доводить, що російськомовний Скоропадський вже тоді мислив категоріями українства.

«Шум і лють»

(Вільям Фолкнер)

Один із найголовніших американських романів ХХ століття нарешті вийшов українською. І сталося це в надзвичайно слушну пору – адже «Шум і лють» Фолкнера розкриває світ «після руїни», себто в час занепаду старих цінностей і відсутності будь-яких орієнтирів у нових реаліях.

Написаний від імені «ненадійного оповідача», що має психічну ваду, роман показує гіпертрофовані людські взаємини Півдня США після поразки у громадянській війні і надзвичайно точно відбиває настрої зневірених мас – щось подібне переживає Америка й зараз, та й наш «умовний південь» на Сході також знаходиться у стані суцільного розчарування.

Чи можливо зробити щеплення від безликості й підступності, судити читачам. Але випустити «шум і лють» іноді буває дуже корисно – хай навіть через книжку.

«Спрага музики»

(В. Домонтович)


Поки Америка переживала епоху депресії і непевності, в іншому кінці світу – зокрема, в Радянській Україні – люди теж розчаровувалися в гаслах минулого. Віктор Петров, що випускав романи під псевдонімом Домонтович, фіксував у своїх романах і новелах пошук нових сенсів у час «безґрунтянства». Найновіше його вибране – книжка «Спрага музики» – доводить нам, що коли людей з твердими намірами будувати «прекрасний новий світ» раптом опановує скепсис і зневіра, єдиним виходом може залишитися можливість відірватися від спустошеної землі і піднятися до рівня надземних партитур. І

сторії про радянських інженерів сусідять з життєписами Ван Ґоґа, Рільке та інших митців і святих. Проза Домонтовича – водночас інтелектуальна і грайлива, переповнена парадоксальністю, історичними антуражами та незмінною боротьбою духу з простакуватістю й приземленістю.

«Та ви жартуєте містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака»

(Річард Фейнман)

Іронія і самоіронія – запорука того, що вам ніколи не набридне жити і відкривати світ по-новому – для себе та інших. Фізик, нобелівський лауреат Річард Фейнман в автобіографічній книжці розповідає не просто бувальщини й анекдоти, а демонструє нам особливий спосіб бачити світ – без фальшивих ширм, гонитви за славою і загравання з публікою.

Його життя було переповнене карколомними і кумедними епізодами, крізь які ми вкотре вчимося радіти, сміятися, бачити свої вади і тримати удар перед спокусами. У кожному жарті лише доля жарту – саме так можна окреслити суть книжки Фейнмана, де ми бачимо молодого науковця, гострослівного коментатора, мудрого життєлюба і просто диявольськи привабливого розумника, який умів заставляти людей мислити, але не сильно через це зависати.

«Не смій читати цю книжку»

(Енді Лі)

Усім, хто досі вірить у страшилки про зникнення паперових книжок, дуже рекомендовано мати таке видання. Воно, звісно ж, передусім і найперше призначене для дітей – причому як тих, які вже кайфують від читання літератури, так і тих, хто не хоче відволікатися від рано засвоєних ґаджетів та іграшок.

Парадокс книжки в тому, що вона всіляко прагне відмовити нас від її читання – і цим якраз і досягає зворотного ефекту. Кумедний персонаж буквально зі шкури лізе, щоб ми негайно припинили гортати сторінки, і для дітей (та і дорослих теж) це точно викличе нестримний регіт. Такий книжковий інтерактив допомагає навчити бачити в книжці ключик до багатого світу, навіть коли в ньому й немає ілюстрацій.

Книжка вчить правильно пояснювати собі світ і речі довкола, усвідомлювати цінність матеріального носія тексту і себе як співтворця літератури.

Михайло КУРДЮКОВ
 

Коментарі

Національний банк України (НБУ) встановив офіційний курс валют на сьогодні, 22 травня 2018 року. По чому нині можна купити...

Вони приєднались до акції

Увечері 27 квітня біля подвір’я школи №5 почали збиратися учні 8-А класу на чолі з класним керівником Ольгою Кульчицькою.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up