Афганці Козятинщини відзначили своє 32-річчя на мало прочищеному від снігу «п’ятачку»

Коли ми йшли на мітинг пам’яті зустріли постійного читача газети. Він поцікавився, куди так поспішаємо. Коли почув відповідь, то запитав: «Чому воїнам, які воювали на чужій території, є пам’ятник. На ньому викарбувані імена загиблих козятинчан Сергія Герасимчука, Андрія Гуменюка, Сергія Комара, Олександра Чернипка, Віктора Шумбара, а біля пам’ятника воїнів, які загинули за Україну на сьогоднішній день навіть снігу нікому відкинути. І напис на ньому наче вже похоронили й живих».

Ми не знали, що відповісти пану Миколі і сказали, щоб він сам з’ясував у керівництва організацій «Воїнів афганців» і «Воїнів ООС-АТО»

Після покладання квітів воїнам-афганцям розпочався мітинг пам’яті. Серед присутніх були сивочолі чоловіки, які виконуючи свій військовий обов’язок на території інших держав брали участь у бойових діях. Не раз потрапляли, під кулі рятуючи своїх побратимів, а стріляли по них навіть афганські гори. А вони 18 річні хлопці ходили фронтовими дорогами Афганістану дивлячись смерті у вічі і болісно сприймали втрату своїх товаришів. І хоч тепер у воїнів афганської війни душевні рани загоїлись в їхніх душах та війна буде жити вічно. Тож, на адресу воїнів- інтернаціоналістів лунали слова подяки від керівництва Козятинської організації воїнів афганців, міського голови Тетяни Єрмолаєвої, Козятинського комісаріату. 

Самих достойних та активних членів «Спілки ветеранів Афганістану» нагородили подяками та грамотами. От за нагородою доводилося йти вузьким коридором тому, що мало відкидали сніг. Хоча, можливо, так було передбачено, щоб проходили ніби коридором Слави.

Серед нагороджених був міський голова попереднього скликання Олександр Пузир. Його відзначили за співпрацю з організацією та сприяння розвитку «Козятинської міськрайонної організації Української спілки Афганістану»

Після мітингу ми звернулися до Миколи Жирного, як першого керівника Козятинської організації воїнів Афганістану з питанням, з чого почалася організація воїнів афганців нашого міста. 

— Козятинська організація воїнів Афганістану, як не дивно, перша в Україні, — каже пан Микола. — Якщо столична організація відзначила 30-річчя з Дня заснування, то наша діє вже 32 роки. Самий перший будинок для воїнів афганців також було побудовано в Козятині. Це сталося у 1990 році, коли воїни афганці власноруч збудували на благодійні внески підприємств, установ, організацій та від мешканців міста і Козятинського району було збудовано 30-ти квартирний будинок.

— Микола Григорович, на будинку є люстрація подій афганського періоду. Скажіть будь ласка, хто його автор?

— Автор наша організація. На пейзаж природи Афганістану ми розмістили реалії війни в Афганістані.

— Планами організації на майбутнє можете поділитися? — запитали ми у колишнього військового вертолітного полку пана Миколи.

— Не в моїх правилах загадувати далеко наперед. Плани є звичайно, тільки ми їх вирішуємо колективом, — сказав на завершення нашої зустрічі Микола Жирний.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.