Чому у нас залишились вулиці з радянськими назвами

На Шмідта адресних табличок зовсім мало. А на тих, що подекуди трапляються на будинках, не вказане ані ім’я, ані ініціали, тож на честь якого з двох Шмідтів названа вулиця — невідомо

• У різних мікрорайонах Козятина є декілька вулиць і провулків, які носять імена діячів епохи СРСР.

• Невже про них просто забули чи вони взагалі не підпадають під дію закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»?

П’ять років тому у Козятині відбулася чергова хвиля декомунізації. Тоді нові назви отримало три десятки провулків та вулиць, які були названі на честь радянських діячів чи увіковічнювали події з історії Радянського Союзу. Так колишня Пархоменка на ПРБ стала Зоряною, і хоча на більшості будинків досі висять таблички зі старою назвою, офіційно ця вулиця називається інакше з лютого 2016 року.

За 400 метрів від вищезгаданої Зоряної заховався провулок Ватутіна, названий на честь радянського військового, члена комуністичної партії. Житомир, Миколаїв, Хмельницький — це лише три міста зі списку населених пунктів, де вулицю Ватутіна перейменували. Втім у багатьох містах вирішили не чіпати, серед них і Козятин.

Чим відомий Микола Ватутін? Коли йому було 19 років, вступив до лав Червоної армії. Професійний військовий. Спершу брав участь у встановленні Радянської влади на території України. Під час Другої світової війни війська 1-го Українського фронту, якими керував Ватутін, визволили від німців Дніпро та Київ, а також спільно з 2-им Українським фронтом розгромили нацистів в ході Корсунь-Шевченківської операції. Останню вдалося провести успішно ціною великих жертв — втрати німецької армії становили 30 тисяч, радянської — 80 тисяч, і це при тому, що Червона армія мала переваги як у техніці, так і в кількості солдат.

У самісінькому центрі міста є вулиця Мічуріна, названа на честь радянського науковця. До липня цього року провулок із такою ж назвою був і в Хмельницькому, поки його не перейменували на Мальовничий.

Чим відомий Іван Мічурін? Ще за часів Російської імперії почав проводити досліди із рослинами. На присадибній ділянці, яку викупив у священика, зробив розплідник, де культивував рослини-гібриди. На її базі вже за Радянської влади створили генетичну лабораторію. Іван Мічурін вивів більш ніж півтори сотні нових гібридних сортів плодових дерев і кущів.

Трохи більше, ніж за кілометр від вищезгаданої Мічуріна розташована вулиця Шмідта. Це також центр міста, щоправда, вже ближче до Білої Казарми. Втім якщо з попередньою вулицею чітко зрозуміло, на честь кого вона названа, то зі Шмідтом все складніше. Тому що було двоє історичних постатей із таким прізвищем — один Отто, інший — Петро. Спільне між ними лише те, що обидва народилися в часи Російської імперії.

Отто Шмідт був ученим — працював у галузях математики, астрономії, геофізики. Йому належить авторство першого видання «Великої радянської енциклопедії». Окрім того, що Отто Шмідт був науковцем, він також був комуністом. Як вказано у російській Вікіпедії, протягом 1918–1919 років він був членом Центрального комітету КПРС.

Натомість його тезка, Петро Шмідт — військовий моряк. Він був одним із командувачів Севастопольського повстання 1905 року проти влади імператора Миколи ІІ, яке закінчилося поразкою.

Шмідта взяли під варту і засудили до розстрілу. Втім на честь якого з цих двох Шмідтів названа вулиця у Козятині — невідомо. Табличок на будинках тут мало, а на тих, що трапляються, немає ані імені, ані ініціалів, саме лише прізвище. 

А ми рухаємося у східну частину міста, на ту сторону, як кажуть у народі. Тут є вулиця Васьковського. І саме вона наштовхнула нас на ідею написати цю статтю. Раніше ми писали про історію цієї вулиці і, зокрема, пояснили, на честь кого вона названа. У коментарях на нашому сайті один із читачів написав, що вулиця названа на честь комуніста, а ми «пишемо байки про уманський будинок».

То хто ж такий той Федір Васьковський? Він не такий відомий, як Мічурін, Ватутін чи Шмідт, тому Вікіпедія про нього нічого не знає. Втім ми знайшли інформацію про нього в іншому джерелі — книзі «Наша історія» Зої Вільчинської. Федір Васьковський мешкав у Козятині, працював на залізниці. У праці дослідниці історії він згадується в контексті подій 1918–1919 років, коли більшовики намагалися вкорінитися на Козятинщині.

Загалом про Федора Васьковського відомо небагато. Восени 1918 року він увійшов до нелегальної партійної групи більшовиків станції Козятин, які протистояли німецьким військам, під окупацією яких на той момент перебувало місто. Через рік він очолив ревком станції — тимчасовий орган Радянської влади під час війни 1917–1921 років. Під керівництвом Васьковського в нашому локомотивному депо збудували бронепоїзд «3-ій Інтернаціонал», на якому більшовики захоплювали міста. Також відомо, що Федір Васьковський був керівником партійної організації.

Що каже закон?

Тепер розберемося, чи підлягають вищезгадані вулиці декомунізації. Під дію закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» підпадають вулиці і провулків, у який використані:

• імена чи псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік;
• працювали в радянських органах державної безпеки;
• назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них;
• назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Ані Ватутін, ані Мічурін не підходять під жоден із цих пунктів. Що стосується Шмідта, то взагалі не зрозуміло, про якого з них йде мова. Крім того, у 2015 році Український інститут національної пам’яті видав збірник матеріалів і рекомендацій, де подано список прізвищ осіб, які підлягають під дію закону «Про декомунізацію». У тому переліку Ватутіна, Мічуріна та Шмідта немає.

Що стосується Васьковського, то це питання ще треба вивчати. З одного боку, він входив до комуністичної партії і певний час навіть очолював місцеву парторганізацію, але закон не стосується усіх комуністів, а лише осіб, які обіймали керівні посади в компартії (починаючи від секретаря райкому). З іншого, він очолював революційний комітет станції Козятин, а це якраз радянський орган влади, але не вищий, втім у переліку прізвищ, які підпадають під закон «Про декомунізацію», є кілька постатей, які були головами ревкомів.

Втім якщо Васьковський під питанням, то інша вулиця на тій стороні, Пролетарська, якраз підпадає під закон «Про декомунізацію». Ця назва навіть входить у перелік тих, які Український інститут національної пам’яті рекомендує перейменувати, оскільки пролетарі були складовою радянської пропаганди та ідеології.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.