«Хтось вивозить як ото на зло, як то насміхаються наді мною»

• Нелі Піщенюк, яка живе у Махаринцях, постійно підкидають під будинок тварин.

• Як не кошенят знаходить під своїм парканом, то собак.

• Цього разу жінка знову змушена звертатися до нас за допомогою — два тижні тому біля своєї хати виявила чергову знахідку.

• Хтось викинув двоє дівчаток-цуценят.

— Знов підкинули. Хтось вивозить як ото на зло, як то насміхаються наді мною. Це ще й дівчата, — розповідає Неля Піщенюк і ледь не плаче.

Розпач жінки можна зрозуміти. Вона живе сама, мізерної пенсії ледве вистачає на те, щоб прогодувати себе і власних домашніх улюбленців, а тут ще й регулярно люди своїх підкидають. Добре серце не дозволяє покинути чотирилапиків напризволяще, тож махаринчанка забирає цуценят і кошенят на перетримку.

— Це вже третій тиждень вони в мене, — продовжує жінка. — Я була вдома ввечері. Вони з’явилися від центральної дороги, але я не бачила, хто підкинув і діти не бачили. Ніхто не знає.

Дівчаткам приблизно півтора місяці. Вони дуже активні і грайливі. Одне цуценятко чисто чорне, інше — світло-коричневе із чорним. Мають висячі вушка, як лабрадори.

— Вони такі хороші, маленькі, слухняні, — каже Неля Піщенюк. — Тапочки, все тягнуть, нічого не можна на вулиці лишити. Їм треба гратися. Вони люблять гратися рукавицями старми, тапочками. Граються, як поїдять. А як хоче їсти, бігає за ногами. Як картопля є, варю картопляний суп, пів склянки чи склянка крупи і так годую. Крупа ячмінна найдешевша, так і годую. Я не знаю, це дівчата, а всі хочуть хлопчиків. Але може з вашої легкої руки заберуть, я так сподіваюся, бо суне зима, холод, вони будуть ще більше їсти.

Цуценят віддають безкоштовно, але лише у добрі руки. Якщо хочете мати найвірнішого друга і справжню захисницю, яка не підпустить чужинців до оселі, телефонуйте за номером (093) 688–22–94.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.