Карти не перепишеш! Як вінничанин спростував аргументи росіян про «старшого брата»

Понад сто копій і оригіналів карт різних періодів зібрав вінничанин Олександр Білецький. Як і де збирав, як виникла ідея виставити їх на загальний огляд, пан Олександр розповів журналісту «20 хвилин»/RIA»

Найдавніша карта — 1482 року

— Колекціонування мап різних періодів моє давнє захоплення, — каже Олександр Білецький. – Вони є неспростовними історичними документами. Знаходив в архівах, бібліотеках різних країн. У минулому виготовлення мап було справжнім мистецтвом. Кропітка і складана робота. Спочатку карти вирізали на дереві, чи випалювали на міді. І все це, зрозуміло, виготовлялося вручну. Далі з них робили відбитки.

За словами співрозмовника, такі історичні документи мали б бути у кожній школі, кожному навчальному закладі. Мапи документи промовляють самі за себе: подивився – і не потрібно додаткових пояснень. На усіх картах, представлених Білецьким, позначена територія нашої держави. Які ще потрібні пояснення і докази того, що наша держава існувала з давніх часів?

Її територію позначали на картах, виготовлених британцями, голландцями, німцями, італійцями. Авторами мап, що представлені на виставці, є знані історичні постаті — Клавдій Птолемей, Абрагам Ортелій, Гійом де Боплан, Фредерік де Віт, Йоган Ґрюнінґер, Гол Лінгарт, Йоган Блау, Ян Янсон, Йоганн-Баптист Гоманн, Віллем Гондіус, Пітер ван ден Кеере. Як поояснив пан Олександр, найдавнішою серед представлених мап є копія карти Птолемея. Її копію виготовив Лінгарт. Про це свідчить позначка і дата – 1482 рік, місто Ульм. Це карта стародавніх сарматських земель, тобто заселення континенту нашими предками.

Наш Крим (Тавріка, яка є Скіфським Херсонесом), наша Кубань (частина Азійської Сарматії) та наш Кімерійський Босфор на карті Ортеліуса! 1579! – так підписав Білецький мапу

Боплан позначив усі замки на території Поділля

Особливу увагу власник експонатів звернув на карти Боплана. Французький військовий інженер і картограф Гійом де Боплан зібрав матеріали для створення карти України. Карта з’явилася у 1648 році. На ній позначена і нинішня територія нашої області – Поділля.

— Карту Боплана надзвичайно цікаво розглядати, — говорить Олександр Білецький. – На ній є не тільки населені пункти. Не тільки міста й містечка, а й села. Можна порівняти, чи змінилися назви нині. На мапі зображено річки. Що цінно, Боплан відтворив на мапі усі замки і фортеці. Виконав надзвичайно складну роботу! Крім карти, Боплан видав працю «Опис України». На думку декого з істориків, цей твір варто б вивчати у школах. Він на конкретних прикладах  описує життя і побут українців у середині 17 століття.

Описує те, що бачив на власні очі, подорожуючи Україною, зокрема, територією Поділля. Показує зазначено характер українців, їхню хазяйновитість, віру в Бога. Чи не у кожному населеному пункті знаходилися храми. На службу збиралися дорослі з дітьми. Українці цінували і дорожили сімейними традиціями.  Не міг француз оминути опис красоти українських дівчат і жінок. Коли козаки вирушали в похід, обирали для себе лідера. Не призначали, а саме обирали. Виходили з пошанування й авторитету. У такий спосіб проявлялися елементи демократії.

До речі, фортецю у імісті Бар проектував саме Боплан.

Зібрати всі мапи із позначенням України

— Ідея показати зібрані мапи виникла під час зустрічі з Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, — каже Олександр Белінський. – Міністр вже два рази приїздив у наш Музей української марки імені Якова Балабана. Привозив експонати, передані з Америки Балабаном. Крім марок, показали наші мапи. Вони викликали в гостя неабиякий інтерес. 

Завдяки сприянню пана Клімкіна, виставку представили у приміщенні міністерства закордонних справ у Києві. Там вона діятиме до кінця січня, а далі «поїде» по обласних центрах нашої держави. Міністр також висловив пропозицію про необхідність показати мапи у зарубіжних посольствах України. На запитання, коли виставка буде у Вінниці, Белінський повідомив, що після того, як об’їдуть усі обласні центри.

— Втім, ми уже представляли наші експонати у Вінниці, — уточнює співрозмовник. – Було це торік. Місце для виставки надала міськрада, у холі приміщення на Соборній можна було оглянути мапи. Міськрада надала допомогу в організації виставки у Києві.

Під час її відкриття Павло Клімкін схвально відгукнувся про ініціативу вінничанина організувати виставку старовинних мап. За словами міністра, ці карти мають неабияку історичну цінність.

— Росія, за імперською логікою, намагається перекрутити й перебрехати нашу історію, — говорив Павло Клімкін. – Дуже раджу просто подивіться на ці мапи хвилин 10-15. А через них на те, як їхні британські, голландські, італійські виробники уявляли світ, у якому обов’язково була Україна. Подивіться, як світ усі ці століття уявляв Україну й розумів, що без неї немає спільної Європи.

Коротко про власника колекції мап

Олександр Білецький закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Здобув фах юриста-міжнародника. Працював в Інституті досліджень зовнішньої та оборонної політики України, у Кабіні і ВР, низці інших структур, голова організації Українська Військова Варта. Створив і очолив Музей української марки. Саме в цьому музеї можна замовити копії мап, представлених на виставці.

Годі жити у брехні!

— У час існування Київської Русі про Московську державу не було навіть згадки, бо вона не існувала, — зазначає доктор історичних наук Ярослав Івашкевич. – Як можна говорити про якогось «старшого брата», якщо цей брат з’явився на світ пізніше? У той час, коли Володимир хрестив Київську Русь, племена землі Моксель перебували ще у напівдикому стані. За словами науковця, росіяни фальсифікували історію упродовж багатьох століть. Робили це царі Іван Грозний, Петро, Катерина, продовжили більшовики. Роблять це і нинішні правителі. «Наша королева Анна Ярославна», — так висловився Путін у Франції про дочку Ярослава Мудрого Анну, яка стала королевою Франції. — Не можна постійно жити у брехні, — наголошує Ярослав Дашкевич.

– Настав час для написання правдивої, а не сфальсифікованої історії. Вона має базуватися на конкретних історичних фактах і документах. Вони зберігаються в архівах різних країн, зокрема, Польщі, Туреччини, Греції, Ірану… Люди повинні знати правду.  
Віктор Скрипник

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.