Коли мрії стають реальністю

Коли мрії стають реальністю

До Дня учителя

Коли Альона Лобозінська ще була маленькою дівчинкою, її, як всіх дітей, запитували: “Ким ти будеш, як виростеш?” Вона давала лише одну відповідь: “Вчителькою!” Її дитяча мрія стала реальністю в 1996 році, коли вступила до ЖДПУ (Житомирського Державного педагогічного університету ім. І Франка). А в 2001 році Альона Олегівна стала викладачем іноземної мови. У тому ж році вона була направлена в школу І-ІІІ ступеня села Журбинець вчитилем німецької мови.

Як розповідає наша співрозмовниця, той період запам’ятався їй на все життя. Вона потрапила в чудовий колектив, де кожен педагог був не стільки наставником, скільки другом. У такому колективі працювати одне задоволення.

— Та, мабуть, в школі не може бути по-іншому, — каже вчителька вже з досвідом Альона Олегівна.

У школі-інтернат-гімназії, де вона зараз працює, за її словами, такий же хороший сучасний педагогічний колектив.

— А яким, на вашу думку, має бути сучасний вчитель і педагогічний колектив? — запитали ми у пані Альони.

— Це навчати дітей і самому вчителю рости. Створювати щось потрібне нове в освітній системі. Втілювати цікаві методи інших представників педагогічного колективу. Педагогіка, це наука, яка не стоїть на місці і потребує нових знань від самого вчителя. Діти ростуть в інтелектуальному розвитку дуже швидко. Значить, потрібно щоб ріс і сам вчитель. Адже для мене бути вчителем — не просто професія, а покликання. Бути вчителем — моя мрія. І основне для мене - дати учневі не тільки знання, не тільки знайти підхід до кожного окремого учня, а розкрити їх індивідуально. Проявляти максимальну делікатність у стосунках з учнями.

Дуже вдало про вчителя сказав поет Симон Львович Соловейчик: “Вчитель, це актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікування. Де ж вчителеві брати сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки в свідомості величі своєї справи”.

— Я намагаюся бути тим актором, скульптором і лікарем, і щоб  мою роботу бачили і відчували учні, — каже вчителька.— З учнями зрозуміло.

— А батьки задоволені рівнем знань своїх дітей в школі?

— За всіх батьків сказати не можу. У нашій школі чудові вчителі. Вони готують переможців, призерів і лауреатів олімпіад, конкурсів найвищих рівнів. Такі учні є майже в кожному класі і де я є класним керівником теж. У нашій школі учні отримують хороші знання, і батьки це розуміють.

— А вам батьки учнів дякують?

— Не тільки батьки. Я й досі підтримую зв’язки з учнями, які цієї весни стали дорослими. Кожного знаю день їхнього народження і тримаю їх в полі зору. Мої випускники вдячні за спілкування з ними після школи.

— А що б ви хотіли побажати своїм учням і вихованцям?

— Я хочу, щоб вони відчували себе щасливими.

Дмитро Артемчук

 

8
0
0
0
Коментарі (2)
  • Tatiana Kesarchuk

    Наш клас став знаменитий завдяки Олені Олегівні Дякую їй
  • RIA-Козятин

    Новини Козятищини на нашому Телеграм-каналі: https://telegram.me/RIA_kazatin_bot
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up