Коли зазеленіє Копитовський ліс?

Коли зазеленіє Копитовський ліс?
Минулої весни на цьому згарищі висаджували дерева. Але через постійні пожежі вони всі загинули

Зелена справа. Понад десять років тому в Копитовському лісі, що між Кордишівкою та Сокільцем повирізали дерева. Селяни висловили протест і в райагролісі пообіцяли висадити нові саджанці. Утім, сьогодні замість лісу одне лише згарище і пустир. Чому так?

До редакції «RIA» звернулися мешканці Кордишівки. Говорять, що сім років тому (за документами 11 років тому) у Копитовському лісі зрубали осики. Їх відправляли на пилораму, щоб зробити дошки. Після протестів селян, у райагролісі пообіцяли посадити молоді дерева. Посадили. Тільки прижилися з них не більше десяти дубків.

У підсумку маємо, по-перше, лісосмуга, де любили прогулюватися грибники та відпочивальники, була знищена, а на її місці нічого нового так і не з’явилося. По-друге, землею від спиляних дерев, що постійно тягали через яр, засипали водні канали, з яких живився Копитовський став. Саме через це ми маємо сьогодні повну заростей водойму.

Ліс знищують підпалами

Наш журналіст поїхав до лісу. На вигорілій земельній ділянці ми побачили близько двох десятків пеньків. Серед згарища росли поодинокі берези. За роз’ясненнями ми звернулися у «Козятинський райагроліс».

– На цій ділянці, згідно з планом 2008 року, була дійсно проведена суцільна вирубка рідколісся. Але вже наступного року там були висаджені лісові культури, – розповідає в. о. директора підприємства Марія Крижанівська. – У силу кліматично-екологічних факторів частина насаджень загинула.

Крижанівська розповіла, що у 2010-2012, 2014 і 2018 рр. лісова охорона та активісти знову висаджували дерева на тій ділянці. З лісового розсадника було виділено 800 саджанців берези, 200 саджанців дуба звичайного, сотню дуба червоного, стільки ж грецького горіха та п’ятдесят молодих дерев черешні. Те, що наразі там майже немає цих дерев, посадовиця пояснює щорічними підпалами, які здійснюють невідомі особи.

– Копитовський ліс був зоною відпочинку і зоною, де люди збирали гриби. Там були аварійні дерева, які ми мали вирубати. Ви ж бачили, які там пеньки, всі струхлявіли, – продовжує Крижанівська. – Дерева, якими ми намагалися засадити ліс, ми вирощуємо самостійно. Їхня собівартість 50 копійок за одиницю.  

– Ви говорите, що намагалися засадити територію новими культурами, але хтось постійно підпалює траву. Разом із нею горять і молоді дерева. У підсумку, ми нічого на тому місці не маємо. Що плануєте робити далі? – запитуємо директора.

– Восени цього року будемо там знов висаджувати саджанці, – говорить Марія Крижанівська. – Якщо б не палили, дерева були вже високими.

Легенди Копитовського лісу

На думку деяких жителів села, назви Копитовський ліс, Копитовський яр і Копитовський став, з’явилися ще за часів набігів половців. Старожили розповідали, що у Копитовсьому яру колись була велика битва. Після її закінчення місцеві жителі, які переховувалися вдома, прийшли на поле бою шукати вцілілих. Живих не було. Але всюди були сліди кінських копит. Відтоді назви місць і передаються з покоління у покоління. Перша згадка про Кордишівку датується 1654 роком. Утім, половці могли жити на цих територіях лише на кілька століть раніше. Тому битви, про яку йдеться у легендах старожилів, вочевидь, ніколи не проходило або вона була з якимось іншим народом.
 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up