Конфлікт у Сокільцях: на зберіганні нічиє майно і не відремонтовані дороги

Ще до сесії в Сокілець прибули поважні гості: директор виробничої компанії «Світязь» Володимир Демішкан і архітектор компанії Михайло Солованюк. Вони розповіли про план проектної документації населених пунктів Титусівки, Сигналу, Сокільця щодо децентралізації.

Володимир Демішкан сказав наступне:

— Ми працюємо з місцевою радою, щоб наступний етап виконання робіт після громадських слухань — це буде містобудівна рада, яка розглядає даний проект на відповідність чинним нормам законодавства. А вже потім місцева рада на сесії затверджують дані проекту. Коли вони набувають статусу затверджених, має бути вид ще такої документації, який називається проект землеустрою щодо змін меж населеного пункту. І тоді вже остаточно межі будуть встановлені і внесені до державного земельного кадастру. Тоді вже наступає право місцевої ради розпоряджатися землею, тобто надавати її громадянам.

Узгодивши деякі зміни в проектній документації депутати і сільський голова Валерій Мосійчук поспішили на сесію. Тільки сесія розпочалася з запізненням за відсутності кворуму. Тому представник преси спостерігав за передсесійними словесними перепалками між головою села і депутатами. Депутат Микола Іванович хотів почути від очільника села, чому деякі операції з майном проводяться як рішення депутатів, за яке депутати не голосували. Сільський голова відповів депутату, що арматурні плити які його цікавлять не увійшли до власності сільської ради при розпаювання майна.

— Тобто плити сільській раді не належать, а документи ми дали як на зберігання, — підсумував очільник села.

От тільки депутату сільської ради було не зрозуміло, як на майно яке не є власністю сільської ради сільська рада подає документи як на зберігання не свого майна. На думку депутата плити на так званому зберіганні лише для того, щоб розпоряджатися ними було простіше.

Сільський голова. щоб припинити дискусію порадив не згодним з його відповіддю звертатися в суд.

Тільки спокою для сільського голови не настало. Прийшов до нього представник громади, запитав за дорогу. яку Валерій Мосійчук обіцяв зробити і не зробив.

Спочатку сільський голова гостю з народу повідомив, що жежелівський кар’єр порушив домовленості. Постало питання, як не каміння привезти, а як у них перераховані кошти повернути. Гроші з Жежелівського кар’єру забрали. Каміння з іншого місця привезем. Слово за слово і за дорогу почалася дискусія, щоб пенсіонеру з народу було зрозуміло сільський голова каже:

— Я люблю коли ти мене критикуєш, зроблю дорогу за що критикуватимеш?

Почувши таку відповідь від представника влади журналіст покинув Сокілецьку сільську раду. Такої зневаги до літніх людей представник преси ще не чув. Немає про що говорити тож краще хай скаже представник громади.

— Сергій Васильович, розкажіть яка проблема привела вас до сільської ради? —запитали ми

— Проблема та. Я живу по вулиці Лесі Українки 9. Цю дорогу це сільський голова може сам сказати він ніде не дінеться і люди знають, що цю дорогу я побудував в 80 році своїми силами. Я тоді працював механіком, в мене транспорт був. Я домовився за щебень, який заміняли на путях і висипав вулицю. Вона шириною всього 3.5 метра і 200 метрів довжини. Тільки за весь період відколи вулиця існує її крім мене ніхто не ремонтував. Нею постійно курсують машини тому що це проїзд через все село. Тож транспорт розбив дорогу. Я протягом 5-ти років прошу Валерій Тимофійович зробіть дорогу, а він як з дитиною грається, то грейдера немає, то щебня, то нічим привезти, то зачекайте і так до цього часу. В минулому році в серпні місяці я прийшов в сільську раду, а сільський голова був у відпустці. Заміщала його Тетяна Василівна.Я їй кажу скільки я хожу. А вона мені каже, а що я зроблю пишіть заяву. Кажу їй так він і сам тудою ходить, а вона каже пишіть завтра сесія.Написав я заяву. Через тиждень до неї звертаюся каже да на сесії вирішили щоб виділити кошти на дві машини щебню і одну гранвідсіву. Так що дорогу відремонтують подумали я і секретар. Тільке те рішення сільський голова десь подів чи порвав. Тому я сьогодні й задав це питання. Він і сьогодні тобто в день сесії конкретно на питання не відповів. Він не любить зі мною говорити тому що я завжди правду йому кажу. Зустрів його якось біля тої розвалюхи.

— Це де, біля будинку культури?

— Так він все розвалив. Розвалив школу, розвалив клуба до садика взявся. Та я десь і вискажусь десь між людьми. Я ж не дурницю кажу, а все те що є. А він тепер так віддячує.

— Але ж ви його обираєте? — кажемо нашому співрозмовнику.

— Ми його не обираємо. В Сокільцю проголосували за нього аж п’ять чоловік. Обирає його Титусівка і частина людей, що в Сигналі. Майже вся Титусівка і частина людей з Сигналу виходить більше ніж виборців в Сокільцю. Ось так він проходить сільським головою.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.