Козятинські майстрині показали свої лялечки ручної роботи
- До дня захисту дітей у Музеї історії міста презентували виставку Наталії Мельничук, Світлани Гуменюк та Олени Слободянюк.
- Їх об’єднує спільне хобі — вони виготовляють ляльки, але кожна робить це у власній, неповторній техніці.
- Познайомимо вас із творчістю талановитих козятинчанок
Виставкова зала Музею історії міста прикрашена красунями. Це — тендітні леді, схожі на панянок з минулого століття, стильні дівчата із пишним волоссям та світлі янголи. Цю неповторну красу своїми руками створили козятинчанки і поділилися нею із мешканцями нашого міста з нагоди Дня захисту дітей.
На виставці «Лялечки» представили 26 експонатів. Найбільше з них належать майстрині Олені Слободянюк. Це каркасні паперові ляльки, які жінка створює з різнокольорових серветок, а в якості основи використовує звичайний дріт. Здається, що красуні немов застигли у танці. Вони одягнені у пишні сукні, подібні до тих, які колись вдягали панянки на бал.
— Ці лялечки мають ще й прекрасні аксесуари. Зверніть увагу на цю мікроскопічну сумочку, — показує директорка музею Лілія Макаревич і простягає паперову сумочку учениці ліцею №2. Дівчинка дістає звідти крихітну книжечку.
— Коли всі сплять і ніхто не бачить, лялечка виймає книжечку і починає читати, — продовжує Макаревич.
Роботи Олени Слободянюк виставляються у Музеї історії міста не вперше. Три ляльки майстриня подарувала до фондів закладу. Тепер її красуні прикрашають одну із залів, де відтворено інтер’єр житла початку ХХ століття.
Олена з творчої родини. Її бабуся обожнювала шити, дідусь по маминій лінії писав картини, тато пише вірші, сестра — дизайнер-модельєр. Сама Олена теж обрала собі хобі, де поєднуються і художні навички, і навички моделювання.
— В свій час я і шила, і з бісеру щось намагалася зробити, — розповідає майстриня. — Зупинилася на каркасній паперовій ляльці, тому що мені це сподобалося. Я створюю образ, який можна поставити на поличку, повішати в новорічну ніч на ялинку, або просто милуватися.
Олена Слободянюк привітала дітей, які завітали на відкриття виставки, зі святом і побажала завжди бути веселими та щасливими.
— Можливо вас надихне наша сьогоднішня виставка, інші твори і творчість людей, яких ви сьогодні побачили, — каже Слободянюк. — Кожен з вас має величезну кількість талантів, які ви можете розвивати в будь-який час. Прикладом цього є ми, дорослі, які намагаються знайти себе в дорослому віці. Кожен раз, коли ви щось хочете зробити, повірте в себе і у вас все вийде.
Головне — любов і натхнення
Ще чотири експонати, представлені на виставці, належать Світлані Гуменюк — янголи та гномики. Це вже не маленькі лялечки, які можна поставити на полицю. Це великі, ростові ляльки, вбрані у шапочки, рукавички та черевички.
— Вони грандіозні, — каже Лілія Макаревич. — Два янгола оберігають наш музей. Чому вони грандіозні? Тому що пані Світлана брала участь у всеукраїнському конкурсі, який проходив в два тури, і саме на цьому конкурсі її чудових, чарівних, ніжних зимових янголів відзначили дипломом першого ступеня. Сьогодні літо, спекотно, а вони нас трішки холодять.
Світлана Гуменюк займається творчістю все життя. І робота її теж творча — вона веде гурток декоративно-прикладного мистецтва у Центрі дитячої та юнацької творчості. Дитиною Світлана відвідувала всі гуртки закладу, а коли виросла, вивчилася на вчительку трудового навчання і прийшла працювати до Центру. Хоча батьки жінки — не з творчої родини. Що тато, що мама — економісти.
— Я багато років працюю в різних напрямках і техніках, але два роки тому мене захопила інтер’єрна ростова лялька, — розповідає Світлана Гуменюк. — Вона також на основі. Я вирішила спробувати. Техніка роботи не така важка, як здається, але потрібно мати терпіння. Потрібно підібрати тканину, а головне — вкласти свою любов і натхнення. Цього року я запропонувала моїй вихованці Ярославі Поліщук зробити інтер’єрну ляльку в такому стилі. Ми зробили сову, але не таку високу. Можу похизуватися — Ярославина сова у Вінниці посіла перше місце на конкурсі, її відправили на Всеукраїнський конкурс. Є діти, які хочуть робити такі роботи. Приходьте до нас у центр, у нас в програмі є напрямок «м’яка іграшка», можна створювати власноруч такі чудові іграшки.
— У нас уже було декілька виставок вихованців пані Світлани, — додає Макаревич. — Центр дитячої та юнацької творчості завжди відгується. Це грандіозний колектив, який завжди поруч. Ви неймовірні.
Підтримати і привітати Світлану прийшло багато її колег. Серед них — Ольга Мельник, колишня директорка Центру дитячої та юнацької творчості.
— Із Світланою ми знайомі і з її мамою також, — каже Ольга Мельник. — Коли заходиш до Світлани в кабінет, там завжди затишно, завжди є щось нове, що може порадувати душу і завжди є ініціатива, що завтра буде щось нове. Ми хочемо, щоб ви і надалі залишалися такою творчою, ініціативною. Самі на одному місці не стоїте, ще й інших підштовхуєте.
Лілія Макаревич побажала Світлані щасливого, натхненного творчого життя і хороших вихованців.
Наповнені енергією життя
Вперше у Музеї історії міста презентували ляльки Наталії Мельничук, яку багато козятинчан знають як Бульбашкову фею. Із її творчістю ми вже нещодавно знайомили наших читачів. Торік Наталія захопилася виготовленням текстильних ляльок. Вона подивилася майстер-клас і почала сама творити. Тепер у майстрині ціла колекція красивих лялечок, для яких вона готує власноруч абсолютно все — вбрання, аксесуари і навіть чобітки.
— Це дуже кропітка праця, — каже директорка музею. — Це її натхнення, це її енергія. Кожна лялечка має свій характер, свою долю. яку їй виписала авторка. Ті ляльки, які вже придбані з колекції, дарують енергетику своїм господарям. Одна дівчинка з нею спить, ходить до дитячого садочку, колихає, харчується разом з лялечкою. Ці лялечки неймовірні, неймовірні у них очі, ніби живі. Вони наповнені енергією життя, енергією перемін, енергією майбутнього, яке буде обов’язково світлим, тому що всі очі підняті доверху і чекають перемін на краще.
Це вже не перша виставка Наталії Мельничук. Декілька тижнів тому її роботи презентували у Вінниці. А тепер довгокосих красунь можуть побачити на власні очі і козятинчани на виставці.
Святковий настрій на заході створила Ірина Атаназевич, вихованка Дитячої музичної школи. Дівчина заспівала дві пісні.
А начальниця відділу культури Світлана Рибінська поділилася враженнями від виставки.
— Символічно, що в такий день у нас така мила іграшкова виставка, — каже Світлана Рибінська. — Я щойно зайшла і встигла побачити ледь-ледь декілька робіт, але від кожної з них я вже відчуваю чудову енергетику. Одразу видно, що тут різні автори, видно три руки. Всі особливі, унікальні, творчі і гідні бути на будь-якого рівня виставці, тому що це досконалість. У кожної ляльки свій характер, своя ідея, свою думка, своя філософія. Тому що лялька — це відображення нас самих. Досвід, емоції, думка, враження передаться цим лялькам. Дуже дякую майстриням, дітям і всім, хто має бажання робити таке естетичне, позитивне дійство.
Виставка «Лялечки» діятиме у музеї протягом місяця, до 1 липня. Завітайте до закладу і отримайте заряд позитивних емоцій та натхнення.
Читайте також:
«Вони — маленькі обереги». Наталія Мельничук шиє текстильні ляльки
Робили птахів перемоги, надували повітряні кульки і розважалися
Як на День захисту дітей вітали студентів козятинського залізничного училища
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Лика Семчук