Краєзнавчі читання: «Нашу історичну спадщину ще треба відкрити»

У Музеї хліба, що в Білопіллі, творча група «Tan:Dem» знімала фотопроект «До свого коріння». Про це розповіла наукова співробітниця музею Тетяна Панасюк

До участі запросили дослідників-краєзнавців, учителів історії, бібліотечних та музейних працівників. Кожен зачитав доповідь. Захід проходив у два етапи. Під час першого виступили представники сіл Козятинського району. Під час другого взяли слово історики та дослідники міста.

► Директор Музею історії міста Лілія Макаревич розповідає біографію Віктора Іванова. Режисер фільму «За двома зайцями» народився в Козятині

Зою Вільчинську вивчати минувшину спонукали розповіді родичів. Бабуся розказала про випадки людоїдства у Верболозах та колективізацію. Коли ж почалися уроки історії, майбутня дослідниця помітила, що навчальний матеріал відрізняється від спогадів, якими з нею ділилися рідні. Тому вирішила вивчати минуле. Завдяки краєзнавиці з’явилася перша ґрунтовна праця про історію Козятина.

►«Головне – не втопитися в надлишку інформації» Зоя Вільчинська розповіла про сучасний стан історичних досліджень

- З 1991 року маємо свою державу, але правдивої історії до цього часу немає, - каже Зоя Вільчинська. - Її ще треба відкрити. Наше минуле – це той кит, на якому стоїть державність. Без його розуміння  або його відкидання ми не зможемо зрозуміти, хто ми. Найбільший пласт – історія малої Батьківщини. Я розробила свою концепцію СНІП, яка ґрунтується на системності, наступності, історизмі та патріотичності. Але потрібен час, щоб її сприйняли.

За словами історика, наразі вона готує до виходу дві нові праці – «Комуністична ідея і більшовицький експеримент в одній окремо взятій країні» і «Наше місто Козятин».

Під час доповідей учасники розповідали про минуле різних населених пунктів, етнічні групи та відомих історичних постатей родом з Козятинщини.

Юрій Береза, учитель історії Самгородоцької школи-інтернат торкнувся питання заселення рідного села євреями. А також поділився дослідженнями про Пінтаса Красного, єврейського діяча. Раніше хибно вважали, що він – уродженець Бердичева.

- Пінтас Красний народився у Самгородку в 1886 році, - каже історик. - 5 років він був міністром єврейських справ в уряді директорії УНР. Довгий час його родина проживала в Козятині на вулиці Єврейській. У них була квартира в двоповерховому будинку, де вони прожили до 1919 року.

Ольга Мельникова вперше ґрунтовно дослідила історію села Козятина, яке нерозривно пов’язане з містом. За її словами, на полях поблизу села археологи знайшли залишки поселення білогрудівської культури протоплемен східних слов’ян, кургани бронзової доби і поселення трипільців. Це доводить, що територія була заселена ще в доісторичну добу.

- Перша писемна згадка про село відноситься до 1649 року, - розповідає дослідниця. - Тоді воно називалося Гуйва. Це ми знайшли у «Географічному словнику польського королівства». Що означає це слово, вчені до цього часу не сказали. Тоді Гуйва належала до Білопільського ключа Януша Тишкевича. Під час національно-визвольної боротьби поселення зруйнували. І вже після козацьких війн село стало називатися Козятином.

► Сценка «За двома зайцями». Голохвастова застали на гарячому

Розважили учасників та гостей заходу міні-сценкою «За двома зайцями», з якою напередодні Музей історії міста виборов першість на конкурсі у Вороновиці.

- Ми організували цей захід з надією на те, що інформація, представлена у доповідях наших колег та друзів, буде корисною для пізнання історії нашого краю, - каже Наталія Соляр, одна з організаторів. - Можливо цей захід сприятиме систематичному проведенню краєзнавчих читань з метою дослідження та донесення до наших співвітчизників історії малої Батьківщини.

Олена Удвуд

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.