Локомотивне депо — одне з перших залізничних підприємств Козятина

Локомотивне депо — одне з перших залізничних підприємств Козятина
  • Наступного року локомотивне депо святкуватиме 150-ту річницю від початку своєї роботи.
  • Раніше воно називалося паровозним і саме завдяки цьому підприємству у нас відкрилося училище.
  • Спеціально до Дня залізничника ми підготували для вас публікацію про історію локомотивного депо.

Залізничних підприємств у нашому місті більше десятка, деякі з них були засновані й почали свою роботу ще наприкінці XIX століття. Одне з таких — паровозне депо станції Козятин, яке нині ми знаємо як локомотивне. Серед місцевих поширена ще одна його назва — абревіатура ТЧ-3, яка розшифровується як «тягова частина».

Паровозне депо здали в експлуатацію 15 жовтня 1871 року. Воно почало свою роботу через рік після того, як з’явилася станція Козятин і через наше місто пішов перший потяг в бік Балти, що на Одещині.

На території депо чимало старих будівель

Відео дня

Як зазначає історик Зоя Вільчинська, ще у дореволюційну пору Південно-Західна залізниця мала 12 паровозних депо. Серед них саме козятинське було першочерговим.

«У кам’яних хлівах депо розміщувалось 17 паровозів, а в дерев’яних — 10», — пише науковиця у своїй праці «Наша історія».

Про те, що наше депо було першочерговим, йдеться у ще одному джерелі — «Ілюстрованому путівнику Південно-Західної залізниці», яке датується 1898 роком:

«У залізничному відношенні Козятин — досить важливий центр; тут розташовані основне депо і центр управління дільниці тяги, який за протяжністю рейкових колій, що входять в його район, більший багатьох самостійних залізниць».

Стара водонапірна вежа в депо, яка збереглася до нашого часу. Фото початку ХХ століття. Світлина з сайту Музею історії міста

Як депо пов’язане з училищем

У дореволюційну пору більшість мешканців станції Козятин заробляли на хліб саме на залізниці. У вищезгаданому «Путівнику» вказано, що кількість працівників станції та паровозного депо, разом із членами їх сімей, становила п’ять тисяч осіб.

«Таке значне скупчення людей, які займаються однією справою, пов’язані однорідними інтересами і спільними потребами викликало необхідність появи в Козятині залізничного народного училища», — йдеться в історичному джерелі.

Тобто, училище у Козятині відкрили саме для того, щоб забезпечувати кваліфікованими кадрами, у першу чергу, працівників станції Козятин та паровозного депо. Навчальний заклад з’явився у нашому місті у 1878-му, через сім років після того, як почало функціонувати паровозне депо. За цей час училище неодноразово переїздило з одного мікрорайону в інший і тепер навчає не лише залізничним професіям.

Кривавий мітинг

Паровозне депо розвивалося і нарощувало потужність. Тим часом усією Російською імперією прокотилася хвиля революції 1905–1907 років, яка зачепила і наше місто. Після так званої «кривавої неділі», коли у Санкт-Петербурзі розстріляли мирну демонстрацію робітників, у всіх куточках імперії почалися протести, які докотилися і до Козятина.

На станції Козятин протестувати почали залізничники. Вони організували страйковий комітет, який очолили Михайло і Василь Валдаєви, працівники паровозного депо. Залізничники просили керівництво Південно-західної залізниці запровадити восьмигодинний робочий день і державне страхування робітників, збільшити зарплату, впорядкувати медичну допомогу, гарантувати безоплатне навчання дітям залізничників, а також запровадити виборну раду службовців, без згоди якої робітників не могли б звільняти з роботи. Адміністрація Південно-Західної залізниці ці умови не виконала, тому козятинські залізничники почали страйк.

«Першими припинили роботу паровозники і телеграфісти, потім складачі, зчіплювачі і стрілочники. Протягом кількох годин одна з найбільших станцій південного заходу країни виявилася паралізованою», — пише Зоя Вільчинська у своїй книзі «Наша історія».

За кілька днів брати Валдаєви зібрали мітинг біля поворотного круга Київського напрямку. І саме там їх та інших страйкарів привселюдно розстріляли на очах сотень козятинчан. Після цього випадку у місті оголосили військовий стан і страйк залізничників придушили.

Часи військових конфліктів

Не менш буремними були наступні роки — спершу Перша світова війна, потім Російсько-польська і боротьба більшовиків за владу. У результаті постійних збройних протистоянь паровозний парк нашого депо повністю вийшов з ладу.

«Неподалік від депо було справжнє звалище залізничного лому. «Кладовищем паровозів» з болем називали його козятинці, бо неможливо було спокійно споглядати на іржаві рештки паровозів і вагонів. Перевозити було нічого. Більшість машиністів працювали кочегарами, слюсарями. Реставрувати паровози було нічим», пише про той період Зоя Вільчинська.

Наприкінці 1920 року працівники паровозного депо взялися відновлювати паровозний парк. Спокійна і злагоджена робота тривала до червня 1941 року, поки Німеччина в ході Другої світової війни не напала на Радянський союз. Паровозне депо одразу ж евакуювали, а його працівники брали участь у боях, водили бронетранспортери, тощо.

Після завершення війни робітники паровозного депо взялися відновлювати зруйноване господарство і паралельно з цим працювати.

Так колись виглядав вхід до локомотивного депо. Фото радянської доби

Від паровозів до локомотивів

На початку 60-их років минулого століття сталися корінні зміни для роботи нашого паровозного депо, тому що ера паровозів добігла кінця. Усе почалося у 1962 році. Тоді замість паровозів почали використовувати тепловози.

«Це було 3 січня 1962 року. У цей день залізничники Козятина проводжали в дорогу перший тепловоз з поїздом до Миронівки», — пише Зоя Вільчинська у праці «Наша історія».

Чимало тепловозів курсують залізницею і сьогодні. До прикладу, у Козятині часто можна побачити тепловози серії ЧМЕ-3, які випускалися у колишній Чехословаччині.

У 1964 році почали використовувати електровози, спершу в напрямку Козятин-Фастів, потім у напрямку Козятин-Здолбунів (залізничний вузол у напрямку Рівного). Відтоді Козятинське паровозне депо стало називатися локомотивним. А в січні 1967 року нашому депо присвоїли ім’я братів Валдаєвих.

Дошка пошани на території депо

Сьогодні депо, як і раніше, потужне залізничне підприємство. Тут не лише проводять ремонт та утримання електровозів та тепловозів, а й забезпечують перевезення вантажів та пасажирів. Крім того, наше депо має філії на станціях Фастів-ІІ, Миронівка та Погребище.

На честь 135 річниці від початку роботи локомотивного депо на території підприємства встановили такий міні-паровоз

Читайте також:

"Наша гордість". Чиї портрети на оновленій дошці пошани залізничників

ТЕСТ: Що ви знаєте про Козятин і залізницю

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (4)
  • Valentina Mandziuk

    Якщо доживе і не розділять то може й святкуватиме
  • Alexs Tkachuk

    Святкуемо 30 років без ремонту і гідної зарплатні. Ганьба, сором і розчарування
  • Наталія Антонюк

    Історія гарна, але до наступного року ще далеко щоб святкувати.

    Елена Удвуд reply Наталія Антонюк

    наша публікація була до Дня залізничника, а не до 150-річчя депо
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
19:01 Рятувальники Вінниччини провели акції з безпеки у Козятині photo_camera 18:55 Магазини одягу та взуття Козятина (партнерський проєкт) 17:56 «Непосиди» з Самгородка виступили на обласному фестивалі танцю «Dance Поділля» play_circle_filled photo_camera 16:39 У Козятини переселенців проконсультують з питань захисту прав та отримання допомоги Від читача 11:35 Присвоєння почесного звання - «Герой України» (посмертно). 15:29 Козятин схиляє голову перед пам'яттю Чорнобильських героїв photo_camera 14:01 Віктор Щаблевський: «Нас за одну ніч всіх із Чорнобиля відправили» photo_camera 13:00 Козятин і Сестринівка стали локаціями пленеру «Кращий художник — 2024. Місця сили України» 11:00 Дарували козятинчанам екоторбинки з патріотичними малюнками 10:08 Минулої доби на фронті відбулося 114 бойових зіткнень — Генштаб 09:11 Цей день в історії, 26 квітня. Яке сьогодні свято, прикмети і забобони play_circle_filled 06:02 Лавка пенсіонерів, яйце невідомого птаха і дитяча гойдалка на стадіоні
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up