Наприкінці ХІХ століття у місті звели перший православний храм. Що зі святинею сьогодні

Наприкінці ХІХ століття у місті звели перший православний храм. Що зі святинею сьогодні
Святиню знесли, щоб добудувати лікувальний заклад. Сьогодні на місці, де раніше стояла церква, розташоване фізіотерапевтичне відділення та лабораторія Центральної районної лікарні

Втрачена святиня. Наприкінці 19 століття у Козятині звели перший православний храм — Свято-Вознесенську церкву. Вона розташовувалася неподалік сучасної школи № 2, на місці фізіотерапевтичного відділення Центральної районної лікарні. Розповідаємо, що сталося з культовою спорудою

Легенди про церкву, що була десь поблизу другої школи, я чула ще у дитинстві. Хтось казав, що начебто вона розташовувалася на території самої школи. Інші припускали, що храм був у приміщенні Центру дитячої та юнацької творчості, що на вулиці Мічуріна. Як виявилося, святиня дійсно існувала. Але зовсім не там.

Гроші збирали залізничники

Перша церква на території міста завдячує своїй появі залізничникам. Історик та краєзнавець Зоя Вільчинська у своїй праці «Наша історія» стверджує, що коли Козятин з’явився на мапі світу, жодного храму тут не було. Святолуківська церква була на той час найближчою святинею, де проводили богослужіння. Вона розташовувалася у селі Козятин за три верстви (понад 3 кілометри) від поселення. Її побудували у 1853 році. Нині на тому місці Козятинська сільська рада.

Містянам було важко долати такий довгий шлях. Тому було вирішено звести храм у самому місті. Співробітник Державного архіву Вінницької області Ігор Гуменюк пише, що працівники станції стали ініціаторами побудови церкви. Саме вони зібрали кошти.

Згідно з ескізним проектом святиня мала бути дерев’яною. План та проект розробив Валеріан Куликівський, а детальні креслення внутрішнього планування та оздоблення — архітектор Бетакі.

За твердженнями Зої Вільчинської, довго не могли визначитися з місцем розташування. «Були пропозиції щодо побудови церкви на Базарній площі. Територія за вокзалом була визнана непридатною для будівництва православної церкви, оскільки була сильно заболоченою», — пише історик в одній зі своїх статей.

Місцем для будівництва обрали територію біля школи № 2. Завдяки допомозі, наданій Управлінням доріг, навесні 1894 року заклали перші цеглини. Завершили будівництво наступного року. Згідно з книжкою «Наша історія», Свято-Вознесенська церква була освячена та урочисто відкрита 25 серпня 1895 року.

Хто був настоятелем

Першим священиком Свято-Вознесенської церкви став отець Нестор Шараєвський (у деяких джерелах Шараївський). Інформацію про нього ми знайшли у праці Володимира Власенка «Вони творили нашу велич».

Нестор Шараєвський у 1891 році отримав ступінь кандидата богослов’я Київської духовної академії. Спершу працював вчителем у Злотопольській класичній гімназії. А вже у віці 33-ох років став настоятелем першого у Козятині храму. Проте пропрацювати тут йому вдалося не довго. Через чотири роки, у 1899-тому він поїхав до Білої Церкви і повернувся до вчителювання. У Білоцерківській гімназії пропрацював майже двадцять років.

У Козятині отець Нестор був не лише настоятелем, а й місіонером. Коли ж переїхав до Білої Церкви, почав критикувати пасивність тамтешніх священиків. У місті він очолив кілька братських рухів.

Життя отця Нестора змінилося після революції 1917-го, коли Російська Імперія припинила своє існування. Україна почала боротьбу за незалежність як територіальну, так і духовну. Це дало поштовх Нестору Шараєвському разом з іншими священнослужителями виступити за створення Української Автокефальної Православної церкви. Згодом, у 1921 році він став одним з перших її єпископів.

Отець Нестор прагнув, щоб богослужіння велися українською мовою. Разом з членами комісії він займався перекладами Біблії та літургійних текстів рідною мовою.

З приходом радянської влади священик опинився у матеріальній скруті. Більшовики постійно чинили на нього тиск. Виснажений гоніннями й зубожінням, помер у 1929 році. Згідно з публікацією «Українські ієрархи УАП Церкви 1921 року» в газеті «Церква й життя», отець Нестор «єдиний з єпископів УАПЦ, якого поховано в Києві коло храму Святої Софії».

Вигляд Свято-Вознесенської церкви з подвір’я школи № 2. Фото з сайту музею історії міста

Подальша доля храму

Коли владу в Україні захопили більшовики, вони оголосили війну релігії. Усі храми, в яких проводилися богослужіння, руйнували або використовували для інших потреб. Не оминула ця доля і Свято-Вознесенську церкву.

У книзі «Наша історія» Зоя Вільчинська пише про те, що на початку 30-тих років минулого століття у місті, крім вищезгаданої святині, був ще Костел. Він розташовувався за приміщенням сучасної пошти. Його зруйнували. А Свято-Вознесенську церкву перетворили на Будинок піонерів.

Усі речі з церкви перенесли до каплички біля кладовища на вулиці Ярослава Мудрого (колишня Щорса). Це було єдине місце, де в Козятині відправляли богослужіння аж до середини 1990-их років. Зараз на місці каплиці стоїть храм Почаївської ікони Божої матері.

«Після окупації міста, з вересня 1941 року, відновилося богослужіння в Свято-Вознесенській церкві, що проводилося протягом усього періоду окупації та ще кілька років після звільнення міста. Згодом церкву знову закрили і переобладнали під Будинок піонерів», — йдеться у книзі історика Зої Вільчинської.

Козятинчанин Володимир Ковальчук пам’ятає, що колись біля другої школи був Будинок піонерів. Чоловік розповів, що в 50-тих разом з однолітками час від часу туди ходив.

— Я був маленький, тому дуже смутно пам’ятаю ті часи, — говорить Ковальчук. — Мені було десь років десять. Після церкви там був клуб. Ми інколи ходили туди. Але не часто, бо я вчився у третій школі. Пам’ятаю, як були розкопки, там знайшли домовину з батюшкою.

Дружина Володимира Ковальчука Ніла теж пам’ятає Будинок піонерів. Жінка пригадує, як була маленькою, то приїжджала туди з Сестринівки на піонерський звіт.

Куди зникло приміщення церкви, ми запитали Лілію Макаревич, директора Музею історії міста.

— Будівлю розібрали повністю, — розказала Макаревич. — Для того, щоб добудувати корпуси лікарні. На тому місці, де вона стояла, зробили хірургічне відділення Залізничної лікарні.

Козятинчанка Тетяна Суханова пам’ятає, як зносили будівлю. Жінка відвідувала Будинок піонерів протягом шести років. Каже, при вході там був вестибюль і зала зі сценою. Праворуч — бібліотека, ліворуч — приміщення, де займалися малюванням, ліпленням, вишивкою і акробатикою. На подвір’ї красувався великий фонтан.

— Як почали добудовувати залізничну лікарню, знесли той Будинок піонерів, — згадує Тетяна Суханова. — Там знайшли дуже багато поховань. Відкопали дві гробниці священнослужителів. Ніхто нам не казав, що там було приміщення церкви. Ми дізналися про це тоді, коли його почали зносити. Нам малим менше розповідали, що там було. Дорослі, можливо, щось і знали.

Сьогодні на місці Свято-Вознесенської церкви розташоване фізіотерапевтичне відділення Центральної районної лікарні.

Читайте також про:

Олена Удвуд

 

 

 

Сьогодні у Козятині Сьогодні у Козятині
У Самгородку відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам – афганцям У Самгородку відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам – афганцям
Про сміттєві проблеми Козятина Про сміттєві проблеми Козятина У Козятині просять узяти майданчик на баланс міста У Козятині просять узяти майданчик на баланс міста Фото дня: під прицілом фотокамер територія школи №9 Фото дня: під прицілом фотокамер територія школи №9 У Йосипівці в дитячому таборі «Пролісок» гасили пожежу? У Йосипівці в дитячому таборі «Пролісок» гасили пожежу?
Коментарі (1)
  • RIA-Козятин

    Підписуйтесь на канал у інстаграмі ria_kazatin_ria https://www.instagram.com/ria_kazatin_ria/
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up